Наукові відділи Інституту

Сьогоднішній відділ археології має давні наукові традиції. Він пройшов кілька трансформацій і реорганізацій, підпорядковуючись кільком академічним структурам, але в основі своїй завжди залишався провідним науковим осередком археологічних досліджень заходу України
Головний напрям діяльності – комплексне інтердисциплінарне дослідження української середньовічної та ранньомодерної (до кінця XVIII ст.) культури, вивчення ролі культурної спадщини в процесах формування етнічної, політичної та національної ідентичності українців.
Сьогодні відділ є провідним академічним осередком студій над суспільно-політичним життям та національно-культурним відродженням українців у складі Австро-Угорської імперії наприкінці XVIII – на початку XX століття.
Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик.
Науковці відділу української мови працюють у двох напрямах: історична лексикографія (укладання фундаментального «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть») та діалектологія (дослідження говорів південно-західного наріччя, укладання «Словника гуцульського говору»).
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Відділ досліджує широке коло історико-літературних та теоретичних проблем, серед яких поетика тексту, інтертекстуальні зв’язки, творення ідентичності, колективна пам’ять і культурна травма, міметична природа художнього тексту, авторський ідіостиль. Співробітники відділу беруть активну участь у сучасному літературному процесі як автори та літературні критики, а також проводять наукові семінари, круглі столи та зустрічі зі знаковими постатями в сучасній гуманітаристиці.
Основні напрямки наукової діяльності: Українські та польські національні рухи в контексті загальноєвропейського суспільно-політичного розвитку (ХІХ – поч. ХХ ст.). Українсько-польські стосунки в період політичних та ідеологічних конфронтацій (перша половина ХХ ст.); проблема подолання історичних стереотипів і формування нової якості польсько-української співпраці.
Оголошення:
Новини:

Юлія Артимишин взяла участь у програмі "Без брому" з Віталієм Ляскою

Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Про ці та інші аспекти у черговому випуску програми "Без брому" з Віталієм Ляскою розмовляла кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту Юлія Артимишин.

Міжнародна наукова конференція, присвячена депортаціям на пограниччі у середині ХХ ст.

5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».

Видання:

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія