Наукові відділи Інституту

Сьогоднішній відділ археології має давні наукові традиції. Він пройшов кілька трансформацій і реорганізацій, підпорядковуючись кільком академічним структурам, але в основі своїй завжди залишався провідним науковим осередком археологічних досліджень заходу України
Головний напрям діяльності – комплексне інтердисциплінарне дослідження української середньовічної та ранньомодерної (до кінця XVIII ст.) культури, вивчення ролі культурної спадщини в процесах формування етнічної, політичної та національної ідентичності українців.
Сьогодні відділ є провідним академічним осередком студій над суспільно-політичним життям та національно-культурним відродженням українців у складі Австро-Угорської імперії наприкінці XVIII – на початку XX століття.
Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик.
Науковці відділу української мови працюють у двох напрямах: історична лексикографія (укладання фундаментального «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть») та діалектологія (дослідження говорів південно-західного наріччя, укладання «Словника гуцульського говору»).
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Відділ досліджує широке коло історико-літературних та теоретичних проблем, серед яких поетика тексту, інтертекстуальні зв’язки, творення ідентичності, колективна пам’ять і культурна травма, міметична природа художнього тексту, авторський ідіостиль. Співробітники відділу беруть активну участь у сучасному літературному процесі як автори та літературні критики, а також проводять наукові семінари, круглі столи та зустрічі зі знаковими постатями в сучасній гуманітаристиці.
Основні напрямки наукової діяльності: Українські та польські національні рухи в контексті загальноєвропейського суспільно-політичного розвитку (ХІХ – поч. ХХ ст.). Українсько-польські стосунки в період політичних та ідеологічних конфронтацій (перша половина ХХ ст.); проблема подолання історичних стереотипів і формування нової якості польсько-української співпраці.
Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи. 

Видання:

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія