18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.
Наукові відділи Інституту
Сьогоднішній відділ археології має давні наукові традиції. Він пройшов кілька трансформацій і реорганізацій, підпорядковуючись кільком академічним структурам, але в основі своїй завжди залишався провідним науковим осередком археологічних досліджень заходу України
Головний напрям діяльності – комплексне інтердисциплінарне дослідження української середньовічної та ранньомодерної (до кінця XVIII ст.) культури, вивчення ролі культурної спадщини в процесах формування етнічної, політичної та національної ідентичності українців.
Сьогодні відділ є провідним академічним осередком студій над суспільно-політичним життям та національно-культурним відродженням українців у складі Австро-Угорської імперії наприкінці XVIII – на початку XX століття.
Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик.
Науковці відділу української мови працюють у двох напрямах: історична лексикографія (укладання фундаментального «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть») та діалектологія (дослідження говорів південно-західного наріччя, укладання «Словника гуцульського говору»).
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Відділ досліджує широке коло історико-літературних та теоретичних проблем, серед яких поетика тексту, інтертекстуальні зв’язки, творення ідентичності, колективна пам’ять і культурна травма, міметична природа художнього тексту, авторський ідіостиль. Співробітники відділу беруть активну участь у сучасному літературному процесі як автори та літературні критики, а також проводять наукові семінари, круглі столи та зустрічі зі знаковими постатями в сучасній гуманітаристиці.
Основні напрямки наукової діяльності: Українські та польські національні рухи в контексті загальноєвропейського суспільно-політичного розвитку (ХІХ – поч. ХХ ст.). Українсько-польські стосунки в період політичних та ідеологічних конфронтацій (перша половина ХХ ст.); проблема подолання історичних стереотипів і формування нової якості польсько-української співпраці.
Оголошення:
Новини:
Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина
10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.
Видання: