Центр дослідження українсько-польських відносин

Центр дослідження українсько-польських відносин, який функціонує в Інституті на правах відділу, створено у квітні 2007 р. згідно з указом Президента України та ухвалою Президії НАН України. 

Центр виконував держбюджетні теми: «Українсько-польські взаємини в контексті європейської історії: роль історичної спадщини у формуванні сучасних культурних і політичних пріоритетів України і Польщі» (2010–2012); «Роль польського чинника у формуванні національно-політичного простору сучасної України» (2013 – 2015); «Українсько-польські взаємини на західноукраїнських землях (кінець ХІХ– початок ХХІ ст.): історичні моделі, етнічний, політичний та загальнолюдський вимір» (2016 – 2018); «Українсько-польська військово-політична та культурно-освітня співпраця в новітню добу: проблема подолання міжнаціональних упереджень, конфлікту історичної пам’яті» (2019 – 2021); «Українські маркери новітньої історії Польщі: проблеми ідентифікації та комомерації» (2022 – 2024). Керівник – М. Литвин.

Основні напрями наукових досліджень:

Співробітники Центру досліджували українсько-польські відносини в період відродження української і польської державності (1917–1923 рр.), проблеми соборності українських земель; місце і роль історії та істориків в житті українського і польського народів в ХІХ і ХХ століттях; українсько-польські наукові відносини 20-30 рр. ХХ ст., проблеми історії України в польській історіографії кінця ХІХ – початку ХХ ст.; українсько-польські військово-політичні відносини в роки Другої світової війни, іноземні формування в складі німецької армії 1939–1945 рр.; етносоціальну структуру депортованих українців з міст Надсяння, Холмщини, Лемківщини в 1944–1946 рр.; сучасну англомовну історіографію українсько-польських відносин; упорядкування бібліографії польсько-українських відносин.

Здобутки за останній період:

Під час виконання теми «Українсько-польські взаємини на західноукраїнських землях (кінець ХІХ– початок ХХІ ст.): історичні моделі, етнічний, політичний та загальнолюдський вимір» (2016 – 2018) висвітлено особливості міжнаціональних та міждержавних українсько-польських відносин; розкрито механізми функціонування стереотипів про українців та Україну, поляків та Польщу; узагальнено досвід реформ посткомуністичної Польщі для сучасного українського етнодержавотворення. Дослідження узагальнює міжнаціональні відносини в умовах відродження української та польської державності; виокремлює причини міжетнічної конфронтації на прикордонні у Другій світовій війні; реконструює соціально-політичну трансформацію і стратегічне партнерство України та Польщі в посткомуністичний період, актуалізує досвід та резерви регіонального і транскордонного співробітництва між державами; виокремлено російський провокативний вектор конфронтації відносин України та Польщі.Головні наукові результати вчених Центру апробовано у виступах на міжнародних та всеукраїнських конференціях в Україні, Польщі, Литві, у статтях фахового збірника Інституту «Україна–Польща: історична спадщина, суспільна свідомість» (вип. 10) й викладені у колективній узагальнюючій праці «Українсько-польські відносини. Новітня доба» (2018). На базі Центру проведено міжнародні наукові круглі столи «Україна та сусіди: історична спадщина, геополітичні ризики та перспективи», «Волинська платформа порозуміння» та інші. За участю науковців Центру розроблялися заходи обласної та міської влад щодо відзначення 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Окремі аспекти проблеми апробовано на конференціях: Етнічні конфлікти у роки Другої світової війни: досвід Центрально-Східної Європи (Східноєвропейський національний університет ім.. Лесі Українки, Луцьк, 23–25 червня 2016 р.), Українсько-польські відносини в контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів в Центрально-Східній Європі (ХХ – початок ХХІ ст.) (Київський університет права НАНУ Львів, Інститут українознавства, 25 травня 2016 р.), Депортації українців Польщі: науковий та суспільно-політичний дискурси, історична пам’ять (Тернопільський національний педуніверситет ім. В. Гнатюка Тернопіль, 7 грудня 2016 р.), Українсько-польські відносини в контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів в Центрально-Східній Європі (ХХ – початок ХХІ ст.) (Київський університет права НАН України Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 24 травня 2017 р.), Україна та сусіди: історична спадщина, геополітичні ризики та перспективи» (ЗНЦ МОН і НАНУ Львів, 2018 р.), Волинь-1943 (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Луцьк, 28 листопада 2018 р.), Українсько-польський науковий форум «Волинська платформа діалогу» (Східноєвропейський національний університет ім.. Лесі Українки; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Тов. «Меморіал», Луцьк, 26 травня 2018 р.).Започатковано міжнародне співробітництво з ПАН, в рамках якого спільно з Інститутом історії ПАН реалізовувався проект «Україна – Польща: історична спадщина, історичні перспективи». За звітний період учасниками проекту 82 доповіді на конференціях, семінарах, круглих столах.

Під час виконання теми «Українсько-польська військово-політична та культурно-освітня співпраця в новітню добу: проблема подолання міжнаціональних упереджень, конфлікту історичної пам’яті» (2019–2021) проаналізовано неконфліктогенний і конструктивний потенціал міждержавних і міжнаціональних відносин ХІХ – ХХІ ст. – діалог влад, політиків, публічних інтелектуалів щодо порозуміння і співпраці, особливо в екстремальні періоди історії – відродження/занепаду національних держав, час світових і локальних конфліктів, гібридних війн за участю третіх сил (насамперед Росії/СРСР). Розкрито: передумови відродження української та польської національних державностей у модерну добу (спільне та відмінне); ставлення українців до повстань поляків на Наддніпрянщині у ХІХ ст.; мету та акторів польсько-української угоди 1890 р. у Галичині; вирішення гуманітарних проблем у ході польсько-української війни 1918–1919 рр.; передумови та наслідки польсько-української військово-політичної угоди 1920 р., Ризького миру 1921 р.; політику щодо польської національної меншини в УСРР; спроби церковно-релігійного діалогу, політику нормалізації у Східній Галичині у міжвоєнний період; проблему самозбереження українців та поляків в координатах тоталітаризму/авторитаризму (в умовах нацистського та радянського режимів); українсько-польський міждержавний діалог в контексті європейської й євроатлантичної інтеграції України. Наукові результати апробовано у виступах на міжнародних та всеукраїнських конференціях в Україні, Польщі, Литві, США, Ізраїлі, у статтях фахового збірника Інституту «Україна–Польща: історична спадщина, суспільна свідомість» (вип. 12 – 14) й викладені у колективній узагальнюючій праці «За свободу. Українсько-польський діалог та спроби порозуміння» (2021), матеріали теми знайшли відображення у 7 підручниках МОН України «Україна і світ» (8, 10, 11 класи) та 10 навчально-методичних посібниках. Центр став співорганізатором (або партнером) наукових конференцій, круглих столів і семінарів: Українська історична термінологія (Львів, 14 березня 2019 р.), Міжнаціональні відносини у Центрально-Східній Європі 1921–1945 рр. (Луцьк, 7 травня 2019 р.), Українсько-польські відносини в контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів в Центрально-Східній Європі (ХХ – поч. ХХІ століття) (Львів, 21 травня 2019 р.), Польща: війна і кордони в ХХІ ст. (Варшава, 3 жовтня 2019 р.), Вересень 1939 року у долі держав і народів (до 80-річчя початку Другої світової війни (Луцьк, 18 жовтня 2019 р.), Депортації українців Польщі: науковий та суспільно-політичний дискурси, історична пам’ять (Тернопіль, 27 листопада 2019 р.), Проблеми інтеграції української соціогуманітаристики в європейський науково-освітній простір (Львів, 7 листопада 2019 р.), 1920–2020. Сторіччя польсько-більшовицької війни (Варшава; Львів, 21 вересня 2020 р.), Українсько-польський військово-політичний союз 1920 р., Уроки історії ХІІІ українсько-польська зустріч, присвячена 100-річчю союзу Пілсудського-Петлюри (Івано-Франківськ, Перемишль; Варшава, 25 вересня 2020 р.), Депортації українців із Лемківщини 1944–1947 років (Самбір, 30 вересня 2020 р.), Повсякденне життя населення західних земель України у перші повоєнні роки (1944–1953). (Дрогобич, 21 травня 2021 р.), Ризький мирний договір 1921 р. та його уроки. (Яремче, 25 вересня 2021 р.). Науковці Центру заініціювали міжнародні вебінари, на яких виступили з головними доповідями: Україна–Польща: спільне/відмінне бачення візії історичної памяті до і після 2019 р. (Л. Хахула, Центр дослідження історії та пам’яті Східної Європи Інституту політичних студій Польської академії наук, Варшава, 8 квітня 2021 р.); Українсько-єврейські відносини у контексті Шоа в Україні у 1941–1944 роках: головні проблеми (А. Боляновський, Міжнародний інстутут дослідження Голокосту Меморіального центру Голокосту і Героїзму «Яд Вашем» в Єрусалимі, Ізраїль, 9 вересня 2021 р.). Результати дослідження апробовано на інших наукових конференціях, круглих столах, семінарах: Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах. До 100-річчя з дня народження О. Пріцака, І. Лисяка-Рудницького та 120-річчя з дня народження О. Оглоблина (Київ, 5–6 червня 2019 р.); 1939 рік: пам’ять, історія, утопія. (Вроцлав, 9–11 вересня 2019 р.); ХІІ Українсько-польська зустріч: майбутнє, сучасне, минуле. Нові виклики: прогнози розвитку українсько-польських відносин (Яремче, 20 вересня 2019 р.); Радянська молодь, ритуали, незгоди та нормалізація (Львів, 24 вересня 2019 р.); Не тільки ґестапо і НКВД… Німецькі і советські інституції та їх роль у репресіях щодо польських громадян у роки ІІ світової війни (Варшава, 17–18 вересня 2019 р.); Проблеми дослідження українського визвольного руху. (До 90-річчя створення Організації українських націоналістів) (Львів, 11 жовтня 2019 р.); Голод 1932–1933 в Україні: архівні колекції про Голодомор за межами колишнього Радянського Союзу (Едмонтон, 1–3 листопада 2019 р.); Польський нафтовий і газовий промисел (до 1939 р.). Архівні та бібліотечні джерела, (Львів, 25–26 листопада 2019 р.); Історія, культура, пам’ять у науковому вимірі: стан, перспективи (Київ 22 травня 2020 р.); Zwycięstwo i klęska. Lwów 1920 – 1939. (Варшава, 5 листопада 2020 р.); Музей — платформа суспільного діалогу, (Львів, 6 листопада 2020 р.); W kręgu rodziny epok dawnych: Rytmy życia – rytmy codzienności. Śmierć (Краків, 2–3 грудня 2020 р.); Jan Paweł II – Pamięć i tożsamość. (Вегрув, Польща. 17 березня 2021 р.); Повсякдення: візії та смисли» на тему Хронотоп Радянського, (Вінниця, 15–16 квітня 2021 р.); 30 lat relacji polsko-ukraińskich. Przeszłość, terazniejszość, przyszłość. (Люблін, 28 травня 2021 р.); Одухотворений інтелект – рушійна сила розвитку суспільства (Львів, 21 травня 2021 р.); Lubaczów w drodze do Niepodległości. (Любачів, РП, 3 жовтня 2021 р.) та ін. Висновки та результати дослідження апробовано під час наукових стажувань: А. Боляновський – Західний інститут у м. Познань (2019); Міжнародний інстутут дослідження Голокосту Меморіального центру Голокосту і Героїзму «Яд Вашем» в Єрусалимі, Ізраїль, (2021); Л. Хахула – Європейський Колегіум в Натоліні, Варшава; Бібліотека Оссолінських у Вроцлаві (2019); Інститут політичних студій ПАН у Варшаві (2021); М. Литвин – Інститут історії ПАН (2019). Спільно з Інститутом історії ПАН реалізовано проект «Україна – Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи». Науковці Центру залучалися до виконання інших тем Інституту: «Польсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення» (2019; А. Боляновський); «“Ідея Європи” в суспільному дискурсі сучасної України» (2019; О. Піх); «Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення» (2021; М. Литвин, О. Піх, Л. Хахула); «Воєнно-політичні інтереси України в ієрархії суспільних пріоритетів (кінець ХХ – початок ХХІ століть)» (2021; О. Піх, О. Аркуша).

Під час виконання теми «Українські маркери новітньої історії Польщі: проблеми ідентифікації та комомерації» (2022 – 2024) підготовлено колективну працю «Українські маркери новітньої історії Польщі» та статті до фахових видань Інституту «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність», «Україна –Польща: історична спадщина і суспільна свідомість», наукових видань інших установ, у яких актуалізовано важливі українські маркери новітньої історії Польщі (освіта, політичні структури, культурні ініціативи, наукові взаємини, спільні воєнні акції та ін.). Основні положення теми апробовано на наукових конференціях, семінарах, вебінаріях в Україні та Польщі. Презентовано в Україні та Польщі колективну працю «Росія – Україна: зради, союзи, війни»(2022), до якої залучено провідних науковців академічних установ та закладів вищої освіти України: Інституту історії України НАН України, Інституту етнонаціональних і політичних досліджень ім, І. Кураса НАН України, Львівського, Прикарпатського, Волинського національного та інших університетів. Особливу увагу звернуто на аналіз російського чиннику українсько-польських міждержавних, міжнаціональних, регіональних відносин від доби Середньовіччя до сьогодення. Узагальнено сучасну польську та українську історіографію проблеми, проаналізовано: українське суспільно-політичне і фінансове життя на території Західної і Східної Галичини у добу Австро-Угорської монархії; українське суспільно-політичне та фінансово-господарське життя в міжвоєнній Польщі; діяльність української військово-політичної еміграції в найбільших містах Польщі; актуалізовано українсько-польське збройне протистояння на пограниччі в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки; показано церковно-релігійні трансформації в міжвоєнній та повоєнній Польщі; узагальнено суспільні (соціальні) ініціативи української громади в сучасній Польщі; продовжено збір наративного матеріалу про морально-політичну та військово-технічну допомогу Польщі для боротьби з російською агресією 2014 – 2023 рр.. В ході виконання теми відбувалися систематичні консультації з провідними науковцями Польської академії наук, університетів сусідньої країни. Центр став співорганізатором (або партнером) наукових конференцій, круглих столів і семінарів: Аналогії і тяглість. Російські злочини в Україні з погляду історичних досліджень і досліджень геноциду (Варшава, Варшавський університет, 19 травня 2022 р., О. Аркуша), 4th International Congress of Polish History (Краків, Ягеллонський університет, 19 жовтня 2022 р., О. Аркуша), До 17 вересня 1939 р. Володіння Республіки Польща на території, анексованій СРСР (Варшава, Інститут воєнних втрат Польщі, 19 вересня 2023 р., М.Литвин, Л. Хахула), ХVІ Польсько-українські наукові зустрічі в Яремчі (Варшавський університет, Прикарпатський національний університет, Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, 21 вересня 2023 р., М. Литвин, Б. Гудь), Українсько-польські відносини в період російської агресії в україні: контексти історичні і сучасні (Варшавський університет, 11 – 12 квітня 2024 р., М. Литвин, Л. Хахула).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи. 

Видання:

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія