4–7 червня 2024 р. відбулась міжнародна конференція «Від багатоголосся досвіду до спільної антропології? Польща-Україна» у Музеї народної архітектури м. Сянок (Польща). Інститут археології та етнології Польської Академії Наук, Колегіум гуманітарних наук Інституту Історії Жешувського університету, Центр прикладної анторопології, Музей народної архітектури м. Сянок.
Юлія Артимишин, к.і.н., науковий співробітник відділу Новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України виступила із доповіддю “«Літературне топографування» Закерзоння в сучасній українській та польській гуманітаристиці”.
Війна в Україні через вторгнення Російської Федерації принесла численні втрати, внесла суттєві корективи у життя, вплинула на зміни простору. У цій геополітичній реальності, яка постала після двох світових воєн, розпадів союзів держав поняття простору (глобалізації та глокалізації) поняття кордону-бар’єру-межі, а водночас перспективи їх дослідження залишаються надалі важливим. Для аналізу було вибрані художні та публіцистичні (збірки репортажів) твори, які розповідають (реконструюють) про зазначений простір та його мешканців (як і минулих, так і сучасних) українських та польських авторів: А. Стасюка, П. Смоленського, К. Земца, Л. Белея, Я. Сатурчака, О. Криштопи, В. Махна, Х. Коціри, Т. Іваніцької. Проаналізовані тексти головно стосуються змін територій під час Другої світової війни та їх впливу на місцеве населення, комунікацію між українськими та польськими громадами в регіоні та новому місці проживання опісля депортації, чи ширше у розрізі відносин між державами. Тексти, написані з перспективи більше ніж півстоліття опісля описуваних подій продемонструвати стійкі наслідки соціально-політичних катаклізмів і як суспільств продовжуйте їх пам'ятати. По обидві сторони польсько-українського кордону головним у цьому пост-пам’ятанні (пост-комеморації поколінь) є болісні емоції (страх, відчай, біль), які разом із сентиментами формують ідеалізовану візію минулого регіонів.
Доповідь викликала зацікавлення у учасників конференції. Зокрема Томаш Косєк (Жешівський університет), Роман Кабачій (Національний музей історії України у Другій світовій війні) висловили свої міркування щодо можливості розширення списку творів для аналізу, порівняльної перспективи використання термінів «Креси» та «Закерзоння».
