Промисли та допоміжні ремесла населення півдня Східної Європи в І-XIII ст.

Войнаровський В. Промисли та допоміжні ремесла населення півдня Східної Європи в І-XIII ст. (археологічне відображення та інтерпретація) – Львів, 2014 – 438 с.

Монографія присвячена важливому «виробничому хіатусу» у вітчизняній історіографії;– проблемі давніх промислів та допоміжних ремесел.

У книзі ці види виробничої діяльності населення півдня Східної Європи І-ХІІІ ст. всебічно характеризуються, реконструюються техніко-технологічні аспекти цих занять, надається їх археологічне відображення та соціально-економічна інтерпретація.

Вичленяються умови та причини переходу давніх промислів і допоміжних ремесел від рівня виробничих занять до професійного громадського та спеціалізованого товарного ремесла, аналізується їх роль в економіці суспільств регіону римського та середньовічного часу.

Для істориків, археологів, етнографів, краєзнавців – усіх, хто цікавиться минувшиною свого народу.

Scribd

Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу

Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.