Сталін і Західна Україна. 1939–1941 рр.

Литвин М., Науменко К. Сталін і Західна Україна. 1939–1941 рр. – Київ, 2010. – 80 с.

У книзі в науково-популярному форматі оповідається про те, як на території Західної України був реалізований пакт Молотова-Ріббентропа, який розпочав Другу світову війну.

На підставі не знаних досі документів, спогадів очевидців показано агресивну політику Німеччини і СРСР, підготовку Москви до нападу на Польщу, прагнення Сталіна закамуфлювати агресію під "визволення єдинокровних українських та білоруських братів".

Докладно висвітлені бойові дії союзників – німецької та Червоної армій – у Галичині та Волині 1-28 вересня 1939 р., простежено реакцію місцевого населення, а також трагедію радянізації приєднаного краю 1939-1941 рр.

Дивіться також:

Іван Франко у критиці: західноукраїнська рецепція 20-30-х років ХХ ст.

Хто і коли заснував місто Львів? Вірогідні й невірогідні дати заснування столиці Галичини

Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича

Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!

Формуємо нову культуру пам'яті: співпраця із владою і громадськістю Львівщини

1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).