Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича

Антонич Б. І. Вибрані твори / Богдан Ігор Антонич / Упорядник Данило Ільницький; Передмова Данила Ільницького та Ірини Старовойт. – Київ: Смолоскип, 2012. – 872 с.

Книга містить більшість творів із літературного доробку українського письменника Богдана Ігоря Антонича (1909-1937). Це шість поетичних збірок у повному обсязі, а саме: «Привітання життя» (1931), «Велика гармонія» (1932), «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936), «Зелена євангелія» (1938) і «Ротації» (1938); вибрані поезії з-поза збірок, серед яких розташовано й поетичні переклади; перша редакція лібрето опери «Довбуш»; прозові твори (сатиричний ґротеск «Політик» і незавершений роман «На другому березі»), а також більшість статей (теоретико-літературних, літературно-критичних і публіцистичних).

Традиційні для серії «Вибрані твори» «Додатки» розпочинаються розділом «Рецептивний контекст», хронологічно обрамленим періодом, коли жив і працював Б. І. Антонич. Тут подано написані у 1932-1938 рр. рецензії на поетичні збірки, статті, уривки з літературних оглядів, поетичні твори і некрологи.

У «Листах до Б. І Антонича» більшість матеріалу опубліковано вперше, а у «Споминах» подано найбільш характерні тексти, що представляють різний час і простір життя та діяльності Б. І. Антонича.

У розділі «Літературознавчі дослідження» представлено передусім цікаві маловідомі праці авторства М. Неврлого, О. Зілинського, І. Світличного, Д. Козія, М. Ільницького.

Видання містить широку бібліографію, примітки і фотоматеріали та є адресованим як науковій спільноті, так і широкому загалові читачів.

Про книгу - на сторінці видавництва "Смолоскип".



Дивіться також:

Ми, українські радикали…
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Золоті Михалківські скарби та їх доля
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.