Поети Празької школи. Срібні сурми: Антологія

Поети Празької школи. Срібні сурми: Антологія / Упорядкування, передмова та літературні сильвети М. Ільницького. – Київ: Смолоскип, 2009. – 916 с.

 В антології зібрано твори поетів української еміграції 1920-30-х років ХХ століття з угруповання, яке в літературознавстві здобуло назву – Празька школа. Учасники визвольних змагань українського народу та представники покоління, що сформувалося «під чужим небом», вони несли в поезії «срібні сурми» недавніх походів, історіософські роздуми про майбутнє рідної землі, а також розвивали традицію вільної української поезії, обірвану комуністичним режимом. 

Це одна з перших спроб розкрити творчість еміграційних поетів міжвоєнного періоду в повноті їхньої творчої індивідуальності. Видання також має теоретичну частину, до якої увійшли літературно-критичні статті, спогади, рецепції, листування та інтерв’ю.



Дивіться також:

Лексикон львівський: поважно і на жарт
Іван Франко. Благовіщення. Порівняльний дослід біблійної теми
На перехрестях віку
Оголошення:
Новини:

Науковий семінар "Українці та Україна в журналістській діяльності Йозефа Рота"

Запрошуємо Вас на черговий науковий семінар відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Інституту релігієзнавства - філії Львівського музею історії релігії.

Семінар Ради молодих вчених Інституту «[І] прилучився він до предків [своїх]»: русько-візантійський контекст поховального обряду».

28 листопада 2019 р. у стінах Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка відбувся черговий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, співорганізаторами якого також були Львівський медієвістичний клуб та Інтердисциплінарні студії «Per Aspera». Доповідачкою була Ірина Луцик – аспірантка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, яка виголосила доповідь на тему «[І] прилучився він до предків [своїх]»: Русько-візантійський контекст поховального обряду».