Лексикон львівський: поважно і на жарт

Наталя Хобзей, Оксана Сімович, Тетяна Ястремської, Ганна Дидик-Меуш. Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2009 (Серія "Діалектологічна скриня"). - 672 с.

Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття - мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів'ян.

Характерною особливістб книги є не тільки тлумачення багатьох іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів'їв та приказок (понад 12 тис. одиниць), а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту; героями цих міні-оповідок є не тільки вигадані персонажі, а часто й відомі львів'яни.

Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування

Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори

Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.