100 видатних львів'ян

Ігор Чорновол. 100 видатних львів'ян. - Львів: "Тріада плюс", 2009. - 448 с.

До книги увійшли сто есеїв про видатних львів'ян ХІХ-ХХ ст. - австрійців, вірмен, євреїв, поляків, українців, мусульман - імена записані на скрижалях світової історії та культури. 

Значна частина персоналій героїв книги досі була знана замало. Есеї публікувалися на шпальтах "Львівської газети" в рамках рубрики "Люди Львова" впродовж 2004-2008 рр. Книга щедро ілюcтрована.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

8 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.