Повернення із забуття. Михайло Мочульський у літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття

Ощипок Наталя. Повернення із забуття. Михайло Мочульський у літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2015. – 252 c.

У монографії на підставі широкого кола архівних та друкованих джерел ґрунтовно висвітлено життєвий шлях, наукову та літературну діяльність визначного українського вченого, письменника та перекладача Михайла Мочульського (1875 – 1940).

Вперше в українському літературознавстві проаналізовано праці вченого з історії літератури, порівняльного літературознавства та мемуаристики, а також розглянуто творчий доробок автора. Визначено вагомий внесок ученого в розвиток українського літературознавства.

Для науковців, викладачів, студентів – усіх, хто цікавиться українською літературою та культурою.

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з ознайомчою метою, за згодою авторки

- Вступ
- У сузір'ї духовних світочів (післямова до першої монографії про Михайла Мочульського)
- Зміст

Scribd

Дивіться також:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.

Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар Валентини Прокіп на тему «Епістолярні скарби Драгоманових-Косачів: історія з багатьма невідомими»

21 жовтня 2025 року в гостинних стінах Львівського музею історії релігії відбувся черговий науковий семінар, співорганізаторами якого вже традиційно є відділи нової історії України, української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Львівський музей історії релігії.

Науковці Інституту взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології»

16–17 жовтня 2025 року в Інституті української мови НАН України (Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології», що об’єднала понад 50 науковців із України, Польщі, Словенії, Болгарії.