"З Богом за Церкву і вітчизну": греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття

Колб Наталія. “З Богом за Церкву і вітчизну”: греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2014. – 324 с. 

У монографії досліджено діяльність греко-католицького парафіяльного духовенства в Галичині 1890-х років як окремої соціальної групи, що відзначалася високою громадською активністю. Окреслено організаційні та правові основи діяльності душпастирів, проаналізовано категорії парафіяльного духовенства, процедуру отримання парафії, станові об’єднання, матеріальне становище священиків та організацію їх повсякденного життя. 

З’ясовано реакцію Греко-католицької церкви на виклики часу, модернізацію суспільства та поширення нових політичних ідей. 

Розкрито роль парафіяльного духовенства в суспільно-політичному житті Галичини, його позицію щодо українського національного руху та міжнаціональних відносин. 

Проаналізовано чинники, які визначали світогляд священиків, та окреслено моделі їх поведінки. 

У книзі показано, що наприкінці ХІХ ст. священики часто залишалися найвпливовішими особами в східногалицьких сільських громадах, займалися різноманітною громадською діяльністю, яку в умовах посилення ліберальних і лівих рухів трактували як засіб для захисту інтересів Церкви. Активна громадянська позиція греко-католицького кліру відповідала соціальній доктрині Католицької церкви та сприяла збереженню релігійності населення.

ISBN 978–966–02–7230–9



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.