Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник

Ганна Дидик-Меуш, Олена Слободзяник. Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2015. – 384 с. 

Автор ідеї та відповідальний редактор – Ганна Дидик-Меуш
Передмова – Ганна Дидик-Меуш.

Книга “Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово. Текст. Словник” створена на основі друкованих та рукописних писемних джерел і є цінною ілюстрацією давньої української мови, насамперед функціювання загальних географічних назв. 

Відповідно до специфіки уміщеного лексичного матеріалу сформовано корпус описуваних слів, дібрано ілюстративний матеріал (частина якого уперше ввдена до наукового обігу) та розроблено спеціальну структуру словникової статті, завдяки чому пропоноване лексикографічне дослідження є своєрідним та унікальним.

Проте словник може служити підмогою в роботі не тільки філологам, зокрема історикам мови, а й усім, хто досліджує історію українського народу, його культуру, зв’язки з іншими народами, хто вивчає становлення та розвиток української науки і читає староукраїнські тексти в оригіналі. Адже на сторінках пропонованого словника через давні назви урочиско, яруга, могила, печера, байракъ, верховина та багато ін. відтворено українське довкілля, а через назви окиянъ, море, протока, островъ та ін. відтворено чужі землі, куди потрапляли або куди мріяли потрапити наші предки.

Тож “Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник” про близький і далекий світ і про людину, її уявлення, переконання, уподобання та мову.

ISBN 978–966–02–7639–0



Дивіться також:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.
Де твій дім, Одіссею?
Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).