Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник

Ганна Дидик-Меуш, Олена Слободзяник. Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2015. – 384 с. 

Автор ідеї та відповідальний редактор – Ганна Дидик-Меуш
Передмова – Ганна Дидик-Меуш.

Книга “Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово. Текст. Словник” створена на основі друкованих та рукописних писемних джерел і є цінною ілюстрацією давньої української мови, насамперед функціювання загальних географічних назв. 

Відповідно до специфіки уміщеного лексичного матеріалу сформовано корпус описуваних слів, дібрано ілюстративний матеріал (частина якого уперше ввдена до наукового обігу) та розроблено спеціальну структуру словникової статті, завдяки чому пропоноване лексикографічне дослідження є своєрідним та унікальним.

Проте словник може служити підмогою в роботі не тільки філологам, зокрема історикам мови, а й усім, хто досліджує історію українського народу, його культуру, зв’язки з іншими народами, хто вивчає становлення та розвиток української науки і читає староукраїнські тексти в оригіналі. Адже на сторінках пропонованого словника через давні назви урочиско, яруга, могила, печера, байракъ, верховина та багато ін. відтворено українське довкілля, а через назви окиянъ, море, протока, островъ та ін. відтворено чужі землі, куди потрапляли або куди мріяли потрапити наші предки.

Тож “Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник” про близький і далекий світ і про людину, її уявлення, переконання, уподобання та мову.

ISBN 978–966–02–7639–0



Дивіться також:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.
Де твій дім, Одіссею?
Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.