Характер та еволюція релігійних поглядів Івана Франка: на прикладі ставлення до Греко-католицької церкви

Медвідь Ігор Антонович. Характер та еволюція релігійних поглядів Івана Франка: на прикладі ставлення до Греко-католицької церкви. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львів – 2017

Спеціальність 07.00.01. Історія України

Науковий керівник - Грицак Ярослав Йосипович. Доктор історичних наук, професор

Захист дисертації відбувся 4 квітня 2017 року на засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України. Детальніше

Переглянути дисертацію:

Scribd

Дивіться також:

Громадська та наукова діяльність Миколи Голубця (1891–1942)

Політика США в Східній Азії в 30–70-х рр. ХІХ ст.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

14 жовтня 2026 р. у Львові відбудеться наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід та міжнародна підтримка».

Учасники конференції отримають сертифікат учасника, зможуть безкоштовно надрукувати статті у фахових виданнях Інституту за умови належного їх оформлення згідно вимог розміщених на сайті видання.

Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині

Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.