Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків

Кісь Назар. Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ. Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2018. 184 с.

Книга присвячена історії Української греко-католицької церкви у першій половині ХХ ст. Структури, яка на той час складалася із неоднорідних, часто протилежно зорієнтованих середовищ та задовільняла не лише духовні запити суспільства, але й часто виступало промотором ідеологічно-історіософських, політичних та соціальних гасел.

Питання «візантинізації», автокефалії, мови, календаря, а також громадсько-політичної активності духовенства розглядається у контексті внутрішніх церковних дискусій, пов’язаних із цивілізаційним вибором між Сходом і Заходом, а також крізь призму модернізаційних чинників, націоналізму та соціалізму./cms/download.php?downloadid=446

Дивіться також:

Трансформація суспільно-політичних процесів: українці Східної Галичини (1772–1918): монографія

Артимишин П. І., Костюк О. А. Україна в зовнішньополітичних концепціях Польщі: аналітична доповідь

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Юлія Артимишин взяла участь у програмі "Без брому" з Віталієм Ляскою

Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?

Про ці та інші аспекти у черговому випуску програми "Без брому" з Віталієм Ляскою розмовляла кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту Юлія Артимишин.

Міжнародна наукова конференція, присвячена депортаціям на пограниччі у середині ХХ ст.

5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».