ВІДНОСИНИ «ПРОСВІТИ» З ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Автор

Іван ЗУЛЯК, Андрій КЛІШ

DOI

https://doi.org/10.33402/up.2018-11-99-107

Анотація

У публікації основну увагу звернено на проблему відносин польської влади з «Просвітою». Висвітлено складні несприятливі умови, у яких перебувало Товариство у Східній Галичині в міжвоєнний період. Польська влада спрямовувала свої зусилля на знищення українського національного і культурного життя, перетворивши захоплені землі в інтегральну частину Польської держави. В умовах дискримінації з боку влади «Просвіта» зуміла не лише відновити свою працю, але й налагодити просвітницьку роботу в регіоні. Вона посідала чільне місце в культурно-просвітньому житті Східної Галичини, була достатньо впливовою силою, яка своєю розгалуженою мережею осередків охопила майже всі повіти. У міжвоєнний період «Просвіта» перебувала в опозиції до влади, однак виражала це в ненасильницькій формі. До того ж середовищі Товариства були представники різних партій та орієнтацій, що, своєю чергою, накладало певний негативний відбиток на його функціонуванні.

Інституція дотримувалася позиції, що потрібно зберегти і примножити ті здобутки, яких досягли українці за часів Австро-Угорщини, уникаючи будь-яких політичних впливів. Однак певною мірою орієнтація на здобутки минулих часів не сприяла поступу в поширенні культурно-просвітніх знань, які пропагувала «Просвіта».

Для відновлення функціонування Товариства не було необхідних умов, польська влада не вважала за потрібне сприяти діяльності «Просвіти». Тому важливо було відновити діяльність філій та читалень хоча б на рівні довоєнного часу, організувати гуртки самоосвіти з метою ліквідації неписьменності, особливо серед молоді, створити бібліотеки на базі місцевих читалень, залучити нових членів до лав інституції.

Ключові слова

«Просвіта», Східна Галичина, відносини, польська влада, міжвоєнний період.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

Dolynshchyna. Serednovichni metody (1923, Travnia 15). Dilo, 3 [in Ukrainian].

Dopysy. (Proval demagogii) (1928, Kvitnia 22). Dilo, 5 [in Ukrainian].

Eksploatatsiia pratsi na «kresakh» (1924, Sichnia 6). Dilo, 3 [in Ukrainian].

Halushchynskyi, M. Na rozdorizhzhi (1928, Kvitnia 15 ). Dilo, 6 [in Ukrainian].

Hlynianshchyna. Peresliduvannia chytalnianoho rukhu (1923, Chervnia 15). Dilo, 6 [in Ukrainian].

Hunchak, T. (1993) Ukraina: persha polovyna ХХ stolittia: Narysy politychnoi istorii. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Magalias S. (1937). Spys skonfiskovanykh i zaboronenykh ukrainskykh knyzhok ta drukiv v Polshchi. Poradnyk dlia bibliotek. Do 30. chervnia 1937 r. Nakladom Tovarystva «Prosvita». Z drukarni «Dila». Lviv [in Ukrainian].

Magalias, S. (1932). Spys skonfiskovanykh i zaboronenykh ukrainskykh knyzhok ta drukiv v Polshchi. Poradnyk dlia bibliotek. Nakladom T-va «Prosvita». Z drukarni Vyd. Sp. «Dilo». Lviv [in Ukrainian].

Peresliduvannia ukrainskoho kulturnoho rukhu. Novi try fakty (1924, Bereznia 20). Dilo, 3 [in Ukrainian].

Pokhid proty t-va «Prosvita». Povedinka ternopilskoho voievidstva suproty chytalen «Prosvity» (1924, Kvitnia 24). Dilo, 4 [in Ukrainian].

Pokhid proty ukrainskoi shkoly. Peremina ukr. shkil na polski (1924, Sichnia 25). Dilo, 4 [in Ukrainian].

Revizii y areshtuvannia (1930, Travnia 31). Dilo, 5 [in Ukrainian].

Statut Tovarystva «Prosvita» Ukhvalenyi Nadzvychainymy Zahalnymy Zboramy u Lvovi, dnia 5. Marta 1924 r. Pryniatyi do vidoma reskryptom lvivskoho Voievidstva z dnia 2. maia 1924. r. ch. 4883/24/I/3 (1924). Lviv [in Ukrainian].

Ukrainski sviashchenyky maiut pravo perepysuvatysia z derzhavnymy vlastiamy po ukrainsky (1930, Chervnia 8). Narodna sprava. Ukrainskyi tyzhnevyi chasopys. 23(88), 1 [in Ukrainian].

Author

Ivan ZULIAK, Andriy KLISH

DOI

https://doi.org/10.33402/up.2018-11-99-107

Annotation

The article deals with problems between Polish authority and «Prosvita», difficult unfavorable conditions which the company has got in eastern Galicia in the interwar period. The Polish authority directed their efforts to destroy Ukraine's national as well as cultural life, turned the enthusiastic lands into an integral part of the Polish state. «Prosvita» managed not only to resume its work, but also to establish educational work in the region. «Procvita» has got a prominent place and a leading role in the cultural and educational life of Eastern Galicia, was an influential force that spanned virtually all counties. In the interwar period «Prosvita» was in opposition to government. Inside the organization there were representatives of different parties.
«Prosvita» adhered to the position that it is necessary to preserve and multiply the achievements achieved by Ukrainians during the Austro-Hungarian period, avoiding any political influences. To some extent, the focus on the achievements of the past has not contributed to the advancement of the dissemination of cultural and educational knowledge promoted by «Prosvita».
There were no necessary conditions for the restoration of the functioning of the society, especially since the Polish authorities did not consider it necessary to promote the activities of the «Prosvita». It was important to resume the activities of affiliates and readers at least at prewar period, to organize self-education circles for the purpose of eliminating illiteracy, especially among young people, create libraries based on local readers, attract new members to the institutions.

Keywords

«Prosvita», Eastern Galicina, relationship, Polish authority, interwar period.

Full text

Download the original

Reference