ПОЛЬСЬКЕ КОЗАЦТВО: ЛЕГЕНДИ І ДІЙСНІСТЬ

Автор
Леонтій ВОЙТОВИЧ
DOI
10.33402/up.2020-13-5-33
Анотація
З’ясовано, що коротка історія лісовчиків (польських козаків) давно обросла легендами і стереотипами, далекими від дійсності. Їхні фантастичні рейди, відчайдушна хоробрість, рівно ж як і надзвичайна жорстокість, однаково шокували сучасників і призвели до ліквідації та заборони цієї формації. За своєю структурою, озброєнням і тактикою лісовчики мало чим різнилися від запорожців, яких було немало в їхніх рядах. Європейські джерела часів Тридцятилітньої війни 1618–1648 рр. майже не розрізняли лісовчиків та запорожців, нерідко називаючи тих і тих просто козаками, а навіть запорожців – поляками. Як наслідок, особливо в сучасній популярній літературі, участь лісовчиків та запорожців у бойових діях цієї війни розглядають або ж виключно як участь польських козаків, або ж військові подвиги приписують лише першим, а жорстокість – лише другим, бо лісовчики як представники шляхти просто не могли займатися грабунками, а для запорожців як представників соціальних низів це було звичним засобом існування. Українські дослідники не цікавляться цією проблемою, що сприймається як мовчазна згода, або ж з патріотичних мотивів тиражують інші легенди на зразок здобуття Дюнкерка Богданом Хмельницьким та Іваном Сірком. Проаналізовано появу, структуру, організацію, особовий склад і особливості застосування підрозділів лісовчиків, участь в них запорожців, а також специфіку функціонування за відсутності логістики. Також звернено увагу на особливості наборів підготованих контингентів найманих військ з Речі Посполитої католицькою коаліцією та Францією у період Тридцятилітньої війни. Проаналізовано битви під Гуменним (1619), на Білій горі (1620), кампанії в Сілезії, на Рейні, в Гессені та Люксембурзі та балтійську експедицію. Обґрунтовано гіпотезу щодо тотожності полковника Тараського з гетьманом Федоровичем Тарасом (Трясилом). Детально розглянуто проблему участі і ролі козаків у здобутті Дюнкерка (1646) та участі в цих подіях Богдана Хмельницького, Івана Сірка та Солтенка. 
Ключові слова
лісовчики, запорожці, Олександр Лісовський, Тридцятилітня війна, битва під Гуменним, битва на Білій горі, битва при Івоа, Дюнкерк
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Leontii VOITOVYCH
DOI
10.33402/up.2020-13-5-33
Annotation
A short history of lisovchycks (Polish cossacks) long ago shrouded in legends and stereotypes distant from reality. Their incredible raids, reckless bravery, as well as extreme cruelty equally shocked contemporaries and resulted in liquidation and prohibition of the formation. After the structure, armament, and tactics, lisovchycks did not differ much from the Zaporozhian Cossacks since the latter were widespread in their rows. European sources of the Thirty Years’ War of 1618–1648 almost did not distinguish lisovchycks and the Zaporozhian Cossacks, quite often naming both simply Cossacks (even the Zaporozhian Cossacks – the Poles). As a result, especially in modern popular literature, the participation of lisovchycks and Zaporozhian Cossacks in the battles of the war is considered either as participation of the Polish Cossacks, or military achievements are associated only with the former, and cruelty – only with the latter. Supporting this idea, scholars use the fact that lisovchycks, as representatives of the gentry, could not engage in robberies, and the Zaporozhian Cossacks, as representatives of the lower class, were used to it. The Ukrainian researchers are not concerned about this problem, which can be perceived as a tacit agreement, or from some patriotic reasons circulate other legends like the capturing of Dunkirk by Bohdan Khmelnytskyi and Ivan Sirko. In research, emergence, structure, organization, personnel, and the features of application of lisovchycks’ subdivisions, supported by the Zaporozhian Cossacks, and specifics of functioning in the absence of logistics, are analyzed. Furthermore, attention is drawn to recruiting trained mercenary troops from Poland by the Catholic coalition and France during the Thirty Years’ War. Humenné (1619) and White mountain (1620) battles, the Silesia, Rhine, Hessen, and Luxemburg campaigns, and the Baltic expedition were analyzed. The rationale for the hypothesis about the identicalness between Colonel Taraskyi and Hetman 32 Леонтій Войтович Fedorovych Taras (Triasylo) is given. The Cossacks’ involvement and contribution to the capture of Dunkirk (1646) and the participation of Bohdan Khmelnytskyi, Ivan Sirko, and Soltenko in these events are elucidated in detail
Keywords
lisovchycks, Zaporozhian Cossacks, Aleksandr Lisowski, Thirty Years’ War, battle of Humenne, battle of White mountain, battle of Ivoa, Dunkirk.
Оголошення:
Новини:

Ганна Дидик-Меуш отримала Почесну грамоту Кабінету Міністрів України

Вітаємо нашу колегу Ганну Дидик-Меуш, доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу української мови, з високою урядовою відзнакою. Зичимо реалізації подальших цікавих і важливих проєктів у гуманітаристиці загалом і в українському мовознавстві зокрема.

Запрошуємо на науковий семінар Ради молодих вчених "Від льоду і полум'я до пера й пергаменту; Історія Ісландії в контексті розвитку саг"

Запрошуємо Вас на черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».