«ХОТІВ БИ Я ВЖЕ РАЗ БУТИ НА ТРОТУАРІ ЛЬВІВСКІМ, БАЧИТИ БАГАТО РІЖНИХ ЛИЦЬ І КИПУЧЕ ЖИТЄ»: ЛЬВІВ В УЯВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ГАЛИЧИНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Здійснено спробу на підставі приватного листування та спогадів окреслити образ Львова крізь призму його тодішнього сприймання українськими інтелігентами. Стверджено, що для української інтелігенції Львів мав не лише символічне значення, а й цілком практичне: місто, в якому можна отримати освіту, а опісля – широкі можливості для блискучої кар’єри; відвідати найяскравіші культурні події чи відпочити в кав’ярнях. Часто інтелігенти могли змінювати своє бачення міста: від захоплення до розчарування, або навпаки – від настороженого сприйняття нового і незвичного міського життя до гармонійного включення в його середовище. Найпоширенішим уявленням про Львів було те, що це місто, в якому завжди щось відбувається, на відміну від провінції, а львів’яни завжди перебувають у вирі подій. Тому до Львова інтелігенти часто їздили, щоб дізнатися найперші новини, зустрітися з товаришами, придбати пресу, книги, попрацювати в бібліотеках, відвідати концерти, театральні вистави, бали, вечорниці, про що вони згадували у листуванні та спогадах. Львів теж був центром національних рухів, в якому зосереджувалися головні громадсько-політичні та культурно-наукові товариства й організації, що позначалося на формуванні міського простору та характері товариських стосунків у місті. Одним з головних чинників, які впливали на формування образу Львова, був саме його товариський простір: позитивний чи негативний, залежно від прийняття чи неприйняття львівським товариством. Адже саме з «львівським товариством» українська інтелігенція пов’язувала свої найбільші очікування, перебування в товаристві визначало стратегію ролей для самореалізації. Певний відбиток на товариський простір та й на саме сприймання міста накладала національна специфіка краю, зокрема польсько-українське суперництво. Хоча часто українським інтелігентам доводилося реалізовувати свої амбіції поза Львовом, вони регулярно чи періодично відвідували місто. Львів продовжував залишатися у свідомості інтелігенції тим центром координування, через який все вирішувалося і «переломлювалося».