Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 

25 жовтня 2026 р. у Львівському музеї історії релігії відбувся черговий семінар Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ та Львівського музею історії релігії, організатором та модератором якого виступила доктор історичних наук Ірина Орлевич. Доповідь «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії» виголосила старша наукова співробітниця, вчений секретар Львівського музею історії релігії  Ірина Боцько. Доповідачка представила музейні ікони, які походять  із старообрядницького митрополичого собору Успіння Пресвятої Богородиці в селі Біла Криниця на Чернівеччині. Внаслідок експедиції наукових працівників Львівського історичного музею 1965 року ці експонати стали частиною музейної колекції, а у 1973 році їх передали з Історичного музею до Музею історії релігії.