Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1

Ільницький М. Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття / Микола Ільницький. – Львів: Місіонер, 1999. – 212 с. + 24 с. вкл.

Три розділи цієї книжки – мовби три акти драми, де основним персонажем виступає не людина, а література на перехрестях трагічного двадцятого століття і трагедії українського народу.

Основна увага в розвідці зосереджена на літературному житті Львова в роки Другої світової війни, але розповідь виходить поза рамки означеного періоду, оскільки художнє слово наперекір тиску різних окупаційних режимів виростало з національної традиції і намагалося цю традицію передати наступному поколінню, прагнуло зберегти свободу творчого духу.

Автор – письменник, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка і завідувач відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Дивіться також:

Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.