Франкіяна Василя Щурата: листи, статті, спогади

Франкіяна Василя Щурата: листи, статті, спогади / Упорядкування, передмова, коментарі та покажчики Лариси Козак; науковий редактор Ярослава Мельник; Львівський національний університет ім. І. Франка, Інститут франкознавства; Український вільний університет; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2013. – 212 с. + вкл.

У збірнику вміщено всю франкіяну Василя Щурата, зокрема листи, наукові розвідки та мемуаристику, що дає змогу простежити розвиток франкознавчої думки на прикладі одного автора, побачити один із способів інтерпретації феномена письменника. Франкознавчий доробок В. Щурата ілюструє складні і неоднозначні взаємини двох митців, життєві і творчі колізії, є цінним матеріялом для джерелознавства та літературознавства назагал.

У виданні дотримано деяких ортографічних норм «Українського правопису. Проєкту найновішої редакції» Інституту української мови НАН України, 1999 р.

Переглянути онлайн публікацію видання

Завантажити ілюстрації

Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали

Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль

Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.