Василь Горинь. Відслонення Шашкевичіани

Василь Горинь. Відслонення Шашкевичіани: Вибрані шашкевичезнавчі студії / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Наукове товариство ім. Шевченка. Шашкевичівська комісія. – Львів, 2017. – 416 с. + 1. [Бібліотека Шашкевичіани: Нова серія. 15(20)].

Книжка є підсумковим комплексним зібранням студій в ділянці шашкевичезнавства, що реалізувалися у результаті багатьох творчих пошуків автора як співголови Шашкевичівської комісії (проведення наукових читань, видання збірників праць, публікація окремих розвідок тощо). З’ясовується роль Маркіяна Шашкевича, членів "Руської Трійці" в національному відродженні Галичини, значення їх діяльності та творчості у розвитку нової літератури на західноукраїнських землях. Із позицій історико-літературного і компаративістського вимірів осмислюються ідейно-естетичні засади художньої спадщини галицьких романтиків, окреслюється їх історіософська і фольклористична концепція, лінґвістичні починання авторів "Русалки Дністрової" – першої в Західній Україні книжки українською народною мовою.

Видання прислужиться науковцям, викладачам, аспірантам і студентам-гуманітаріям, учителям-словесникам та широкому колу читачів.

Дивіться також:

Михайло Глушко, Леся Хомчак. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби)

Взаємодія інституцій держави та громадянського суспільства в Україні: західні землі (кінець XIX - початок XXI ст.)

Гавінський А., Дячишин Ю., Яцишин А. Львівські Ставчани (природа та історія)

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.