Золоті Михалківські скарби та їх доля

Микола С.Бандрівський, Лариса Крушельницька "Золоті Михалківські скарби та їх доля". Львів, 2012. - 239 с., 35 іл.

У книзі вперше повністю публікуються відомі на сьогодні матеріали з історії відкриття золотих Михалківських скарбів, знайдених біля Борщева на Тернопільщині в 1876 і 1897 роках. 

На підставі архівних матеріалів, а також інформацій у збірниках та в газетних статтях кінця ХІХ-поч.ХХ ст., які стосуються умов відкриття і збереження Михалківських скарбів, автори прийшли до висновку, що значна частина золотих предметів знаходилась при захороненнях першої половини ІХ-поч.VІІІ ст. до нар. Хр. 

Автори підтримують запропоноване раніше О.І.Тереножкіним припущення про існування окремої своєрідної групи пам’яток – михалківської, яка вже не належала до голіградської культури, але ще не переросла у західноподільську.

Автори обґрунтовують висловлене А.Спіциним, А.Лебедянською та ін. припущення про приналежність Михалківських скарбів одному з аристократичних родів агатирсів, в яких вбачають близькоспоріднені спільноти (жрецькі роди-?), які на початку періоду раннього заліза розселились серед населення Балкан, Адріатичного узбережжя, Середнього Подунав’я (Далі), на Потиссі (Фокору), а, перейшовши північнокарпатські перевали – і на прилеглому Верхньому і Середньому Придністров’ї.

В монографії також вперше подано копії оригінальних листів і нотатки людей, причетних до відкриття, оцінки та подальшої долі Михалківських скарбів, передусім власників найбільшої частини колекції коштовностей – родини графства Дідушицьких.

Зі змісту листів виразно вимальовується трагічна доля цієї унікальної пам’ятки, перипетії зі збереженням, постійним намаганням продажу, і, по-суті, нерозуміння її наукової вартості. Крім того, також цілковита ігнорація польськими властями признання цього епохального відкриття власне на українських землях.

Для науковців, викладачів історії, вчителів, студентів і всіх, хто цікавиться найдавнішим минулим рідного краю.

Ознайомитися з анотацією російською мовою



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Ми, українські радикали…
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Оголошення:
Новини:

14 жовтня 2026 р. у залі Львівської обласної ради відбудеться наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід та міжнародна підтримка (до 84-ї річниці створення УПА)».

Організаторами конференції стали Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівська обласна військова адміністрація, Львівська обласна рада, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, Львівський національний університет ім. І. Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, КП ЛОР «Львівський обласний центр підготовки населення до національного спротиву “Захист Львівщини”».

Гостьова лекція Ольги Заневич для студентів філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка

5 жовтня 2026 року старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.ф.н. Ольга ЗАНЕВИЧ на запрошення завідувача катедри української мови ім. Івана Ковалика Львівського національного університету ім. Івана Франка, к.ф.н. Уляни Добосевич прочитала гостьову лекцію «Джерела української мови XVII ст.: манускрипти, збережені у Франції» для студентів другого курсу ОП «Українська мова та література». Такі зустрічі вже стали доброю традицією у вивченні історії української літературної мови.