Княжа доба: історія і культура. Вип. 7

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – Вип. 7. – 328 с.

Збірник присвячено малоопрацьованим проблемам княжої доби української історії та її широкого історично-культурного контексту, значна частина матеріалів стосується Галицько-Волинського князівства, насамперед XIII – першої половини XIV ст., і найближчого наступного періоду.

Зокрема, запропоновано критичний аналіз відомих та нових джерельних матеріалів і пам’яток, а також переосмислення поодиноких аспектів історичного процесу княжої доби на різних етапах її еволюції.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор)
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора)
- Литвин М., професор, доктор історичних наук
- Патер І., професор, доктор історичних наук
- Ситник О., доктор історичних наук
- Домбровський Д., доктор габілітований
- Фонт М., професор, доктор габілітований

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Зміст:

  • Болгов Н. К истории средневекового Боспора. 9-14
  • Диба Ю. Літописні свідчення про заснування міста Володимира наприкінці Х століття: Володимир на Лузі чи Владімір на Клязьмі? 15-30
  • Гаврилишин М. Київський слід у біографії англійського принца Едварда вигнанця. 31-38
  • Волощук М. Iobagio zubuzlaus de villa checher castri de ung, онуки боярина Судислава та проблема етнічної ідентифікації населення східних комітатів Угорщини в ХІ–ХІІІ століттях. 39-48
  • Могаричев Ю. О “Крымской Хазарии” в XI–XII веках. 49-58
  • Миська Р. Звенигород на Дністрі: історіографічний міф чи літописне місто. 59-68
  • Селицкий А. Фрески святых князей-мучеников в Спасо-Преображенской церкви в Полоцке. 69-80
  • Баран О. Мешканці міських осередків у системі управління Галицько-Волинської держави. 81-94
  • Adamovyč V. Rus v českych kronikach 13–14 storočia. 95-108
  • Ляска В. Districtus podhorayensis: до проблеми територіальної організації Галицько-Волинського порубіжжя у XIII–XIV століттях. 109-136
  • Jusupović A. Bojar czy książę? “Uzurpacje” Wołodysława kormiliczicza w narracji kroniki Halickowołyńskiej. 137-146
  • Войтович Л. Відносини галицько-волинських князів з Литвою. 147-166
  • Паславський І. Римська політика князя Данила Романовича в 30-х роках ХІІІ століття. 167-174
  • Buko A., Dzieńkowski T., Gołub S. Rezydencja książęca na “Wysokiej Gorce” w Chełmie w świetle wynikow badań archeologicznych z lat 2010–2012. 175-186
  • Майоров О. Коли й вiд кого князь Данило Романович відібрав Дорогичин? 187-198
  • Грущинський Я. Тевтонсько-польська війна 20–40-х років ХІV століття і королівство Русі. 199-208
  • Гардi Д. Кілька нових зауважень до походу угорського палатина Віллерма Другета “in ruteniam” навесні 1340 року. 209-216
  • Білялов С. Хаджі-герай – перший кримський хан. 217-228
  • Лисейко Я. Міграція руських шляхетських родин із Сяноцької землі у першій половині XV століття. 229-238
  • Папа І. Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу “Rossica Antiqua”. 239-245
  • Лісін Д. Українська та зарубіжна історіографія про вплив вікінгів на розвиток ранньої державності у сусідніх народів на прикладі ірландського суспільства. 246-255
  • Терський C. Історико-археологічне вивчення літописної пересипниці. 256-271
  • Гордієнко Д. “Слово о полку Ігоревім” на сторінках часопису “Сіверянський Літопис” (1995–2012). 272
  • Александрович В. Не зовсім звичайна монографія “незвичайного князя” Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич, володар, воїн, дипломат: У 2 т. – Біла Церква, 2011. – Т. 1–2. 295-313
  • Войтович Л. Портрет князя Володислава Опольського на повний зріст. Sperka J. Władysław książę opolski, wieluński, kujawski, dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i namiestnik Polski (1326/1330 – 8 lub 18 maja 1401). – Krakow, 2013. – 508 s. 314-319
  • Анотації / Summary. 320-328

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Княжа доба: історія і культура. Вип. 8
Княжа доба: історія і культура. Вип. 6
Княжа доба: історія і культура. Вип. 5
Оголошення:
Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 28 липня 2026 р. (Протокол № 7), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 28 липня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.

Участь Ростислава Вацеби у Міжнародному медієвістичному конгресі в Лідсі – 2026

Від 6 до 9 липня 2026 року понад 2,5 тис. провідних дослідників доби Середньовіччя з’їхалися на Міжнародний медієвістичний конгрес, який щорічно відбувається у стінах Лідського університету (Велика Британія). Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України втретє поспіль був представлений доповіддю молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий цьогоріч вперше взяв участь у роботі конгресу в очному форматі та виступив на секційному засіданні, присвяченому стосункам Франкської держави Каролінгів з навколишніми країнами та народами. Цю частину наукового заходу організовано в межах проєкту з написання «Оксфордського посібника з Каролінзької імперії» професором Единбурзького університету Чарльзом Вестом та професоркою Католицького університету Америки у Вашингтоні Дженніфер Р. Дейвіс. Серед учасників секції були також вчені з університетів Пуатьє, Венеції, Мюнстера, Бонна та Прінстона.