Княжа доба: історія і культура. Вип. 7

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – Вип. 7. – 328 с.

Збірник присвячено малоопрацьованим проблемам княжої доби української історії та її широкого історично-культурного контексту, значна частина матеріалів стосується Галицько-Волинського князівства, насамперед XIII – першої половини XIV ст., і найближчого наступного періоду.

Зокрема, запропоновано критичний аналіз відомих та нових джерельних матеріалів і пам’яток, а також переосмислення поодиноких аспектів історичного процесу княжої доби на різних етапах її еволюції.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор)
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора)
- Литвин М., професор, доктор історичних наук
- Патер І., професор, доктор історичних наук
- Ситник О., доктор історичних наук
- Домбровський Д., доктор габілітований
- Фонт М., професор, доктор габілітований

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Зміст:

  • Болгов Н. К истории средневекового Боспора. 9-14
  • Диба Ю. Літописні свідчення про заснування міста Володимира наприкінці Х століття: Володимир на Лузі чи Владімір на Клязьмі? 15-30
  • Гаврилишин М. Київський слід у біографії англійського принца Едварда вигнанця. 31-38
  • Волощук М. Iobagio zubuzlaus de villa checher castri de ung, онуки боярина Судислава та проблема етнічної ідентифікації населення східних комітатів Угорщини в ХІ–ХІІІ століттях. 39-48
  • Могаричев Ю. О “Крымской Хазарии” в XI–XII веках. 49-58
  • Миська Р. Звенигород на Дністрі: історіографічний міф чи літописне місто. 59-68
  • Селицкий А. Фрески святых князей-мучеников в Спасо-Преображенской церкви в Полоцке. 69-80
  • Баран О. Мешканці міських осередків у системі управління Галицько-Волинської держави. 81-94
  • Adamovyč V. Rus v českych kronikach 13–14 storočia. 95-108
  • Ляска В. Districtus podhorayensis: до проблеми територіальної організації Галицько-Волинського порубіжжя у XIII–XIV століттях. 109-136
  • Jusupović A. Bojar czy książę? “Uzurpacje” Wołodysława kormiliczicza w narracji kroniki Halickowołyńskiej. 137-146
  • Войтович Л. Відносини галицько-волинських князів з Литвою. 147-166
  • Паславський І. Римська політика князя Данила Романовича в 30-х роках ХІІІ століття. 167-174
  • Buko A., Dzieńkowski T., Gołub S. Rezydencja książęca na “Wysokiej Gorce” w Chełmie w świetle wynikow badań archeologicznych z lat 2010–2012. 175-186
  • Майоров О. Коли й вiд кого князь Данило Романович відібрав Дорогичин? 187-198
  • Грущинський Я. Тевтонсько-польська війна 20–40-х років ХІV століття і королівство Русі. 199-208
  • Гардi Д. Кілька нових зауважень до походу угорського палатина Віллерма Другета “in ruteniam” навесні 1340 року. 209-216
  • Білялов С. Хаджі-герай – перший кримський хан. 217-228
  • Лисейко Я. Міграція руських шляхетських родин із Сяноцької землі у першій половині XV століття. 229-238
  • Папа І. Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу “Rossica Antiqua”. 239-245
  • Лісін Д. Українська та зарубіжна історіографія про вплив вікінгів на розвиток ранньої державності у сусідніх народів на прикладі ірландського суспільства. 246-255
  • Терський C. Історико-археологічне вивчення літописної пересипниці. 256-271
  • Гордієнко Д. “Слово о полку Ігоревім” на сторінках часопису “Сіверянський Літопис” (1995–2012). 272
  • Александрович В. Не зовсім звичайна монографія “незвичайного князя” Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич, володар, воїн, дипломат: У 2 т. – Біла Церква, 2011. – Т. 1–2. 295-313
  • Войтович Л. Портрет князя Володислава Опольського на повний зріст. Sperka J. Władysław książę opolski, wieluński, kujawski, dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i namiestnik Polski (1326/1330 – 8 lub 18 maja 1401). – Krakow, 2013. – 508 s. 314-319
  • Анотації / Summary. 320-328

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Княжа доба: історія і культура. Вип. 8
Княжа доба: історія і культура. Вип. 6
Княжа доба: історія і культура. Вип. 5
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.