Письменство Галичини в міжкультурній взаємодії

Письменство Галичини в міжкультурній взаємодії / за редакцією Тимофія Гавриліва. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2015. – 328 с.

Спільна праця присвячена феноменові літератури в Галичині останньої третини XIX ст. – початку XX ст. у міжкультурній взаємодії, а також відлунню галицької теми в часи опісля. Задум цієї наукової праці народився 2011 року разом з новою плановою темою відділу української літератури Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Національної академії наук України, виконання якої припало на 2012-2014 роки.

Книжка «Письменство Галичини в міжкультурній взаємодії» підсумовує ці три роки досліджень. Тематика й проміжні здобутки проговорювалися в численних дискусіях, публікаціях, конференціях, круглих столах.

11 вересня 2014 року в співпраці з Центром гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, Польською академією наук, Центром дослідження літератур Центральної та Південно-Східної Європи, а також громадською організацією «Форум видавців» у Львові в рамках наукової програми Форуму книговидавців і книгорозповсюджувачів відбулася Міжнародна наукова конференція «Міжкультурна взаємодія в літературах Галичини кінця 19 – початку 20 сторіччя». Головним організатором виступив відділ української літератури Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича.

Ця книжка – спілкування науки й письменства, взаємовіддзеркалення літератур і художніх явищ, а також діалог науковців, представників різних поколінь у літературознавстві.

Авторами праці є наукові співробітники відділу української літератури Микола Ільницький, Петро Шкраб’юк, Лариса Козак, Наталія Ощипок, Данило Ільницький, Тимофій Гаврилів, Віктор Мартинюк, науковий співробітник відділу нової історії України Роман Голик, а також колеги Інституту – Петро Рихло і Катажина Котинська.

Цю спільну працю присвячено пам’яті Ярослава Ісаєвича (1936-2010) та Венделіна Шмідт-Денґлера (1942-2008).



Дивіться також:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.
Де твій дім, Одіссею?
Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання
Оголошення:
Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.