Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя)

Бандрівський Микола. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя). - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 152 с.: іл.

Пропонована книжка – перша спроба представити найдавнішу історію православних храмів львівського середмістя (тобто, в межах оборонних мурів і укріплень). Частина з цих християнських святинь, найвеличніші з яких були закладені тут ще у ХІІІ ст., на сьогоднішній день повністю зникли з центральної частини Львова або ж до невпізнання перебудовані пізнішими спорудами.

В книзі представлено як традиційні погляди на час і місця розташування найдавніших у Львові православних соборів і церков, так і новітнє бачення на це питання, яке ґрунтується на найновіших відкриттях в царині історії та археології Львова. 

Так, з цілком інших позицій автор висвітлює початки православних церков на т. зв. Руській дільниці Львова доводячи, що княжий Львів ставши у 1270 р. столицею Руської держави не міг не мати свого величавого кафедрального собору з архієрейським (митрополичим-?) двором при ньому. І введені нещодавно у науковий обіг письмові джерела (наприклад, згадки про МЕГАЛІ ЕККЛІСІЯ – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря) підтверджують ці припущення. 

Так само, новітнє бачення представлено на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка першочергово знаходилась не на Святоюрській горі за містом, а таки в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійної Свято-Успенської церкви на вул. Руській.

Видання розраховане на усіх, хто цікавиться давньою історією та архітектурою Львова, релігійним життям в цілому.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Захист дисертації Туранського М. О. на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 - Гуманітарні науки за спеціальністю 032 - історія та археологія

24 вересня 2020 р. о 15.00 год. в  Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбудеться захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 - Гуманітарні науки за спеціальністю 032 - історія та археологія.

Результати таємного голосування, яке було проведено в рамках загальних зборів Інституту 10 вересня 2020 року

Оголошуємо результати таємного голосування, яке було проведено в рамках загальних зборів Інституту 10 вересня 2020 року.

1) Членом атестаційної комісії більшістю голосів обрано  ЗАНЕВИЧ Ольгу Євгенівну, кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу української мови (Заневич О.Є. – 33 голоси, Коропецький Р.Р. –  20 голосів).

2) Підтримано кандидатуру  члена Вченої ради Інституту ПАСТУХА Тараса Васильовича, доктора філологічних наук, завідувача відділу української літератури («за» - 50 голосів, «проти» - 3).

Вітаємо Ольгу Євгенівну і Тараса Васильовича!

Дякуємо всім за співпрацю!