Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма ) / наук. ред. І. В. Орлевич;. Інститут українознавства ім. Крип`якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. - Львів: Логос, 2016. - 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї.

Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо.

Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України

Зміст:

Передмова (Ірина Орлевич).
Леонід Зашкільняк. Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття.
Роман Голик. Лабіринтами назв: етноніми, уявлення та стереотипи галицьких українців у культурній пам’яті й громадському житті східної Європи.
Іван Монолатій. Від релігійної до етнічної самоідентифікації: еволюція ідентидів західноукраїнського регіону.
Ігор Райківський. Мовно-правописні дискусії серед української інтелігенції Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр.
Олександр Седлярю Поняття «русин» і «руська мова» в галицьких русинів 1850–1857 рр.: варіанти, інтерпретації, дискусії.
Ірина Орлевич. Термінологія русофілів як індикатор самоідентифікації.
Наталія Мисак. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Наталія Колб. «Якû мы Греки?»: дискусія щодо назви церкви й обряду галицьких українців (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.)
Марія Клопова. Російська преса про східну Галичину та її населення на початку Першої світової війни
Юрій Римашевський. Формування семантичного поля «національна ідея» на межі ХІХ та ХХ ст.: контекст праць Івана Франка.
Ліліана Гентош. «Політична коректність» у міжвоєнній Польській державі: справа титулу «галицький митрополит» для владики А. Шептицького

Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України

“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України — у п’ятірці найкращих наукових установ гуманітарно-мистецького напряму!

За результатами державної атестації МОН України, які 12 листопада 2025 року в рамках відзначення ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ НАУКИ 2025: УКРАЇНА оголосив заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, Інститут віднесено до групи А.

Це високе визнання стало можливим завдяки вагомим результатам наукової та організаційної діяльності нашої спільноти.

Вітаємо дружню команду Інституту з успішним результатом атестації!

Детально про результати атестації за покликанням:

https://atestat.nauka.gov.ua/uk/atestat-2025

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.