Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма ) / наук. ред. І. В. Орлевич;. Інститут українознавства ім. Крип`якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. - Львів: Логос, 2016. - 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. 

Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. 

Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України

Зміст:

  • Передмова (Ірина Орлевич).
  • Леонід Зашкільняк. Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття.
  • Роман Голик. Лабіринтами назв: етноніми, уявлення та стереотипи галицьких українців у культурній пам’яті й громадському житті східної Європи.
  • Іван Монолатій. Від релігійної до етнічної самоідентифікації: еволюція ідентидів західноукраїнського регіону.
  • Ігор Райківський. Мовно-правописні дискусії серед української інтелігенції Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр. 
  • Олександр Седлярю Поняття «русин» і «руська мова» в галицьких русинів 1850–1857 рр.: варіанти, інтерпретації, дискусії.
  • Ірина Орлевич. Термінологія русофілів як індикатор самоідентифікації.
  • Наталія Мисак. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  • Наталія Колб. «Якû мы Греки?»: дискусія щодо назви церкви й обряду галицьких українців (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.)
  • Марія Клопова. Російська преса про східну Галичину та її населення на початку Першої світової війни
  • Юрій Римашевський. Формування семантичного поля «національна ідея» на межі ХІХ та ХХ ст.: контекст праць Івана Франка.
  • Ліліана Гентош. «Політична коректність» у міжвоєнній Польській державі: справа титулу «галицький митрополит» для владики А. Шептицького 



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Микола Ільницький. Поезія
Оголошення:
Новини:

Участь Ростислава Вацеби у Міжнародному медієвістичному конгресі в Лідсі – 2026

Від 6 до 9 липня 2026 року понад 2,5 тис. провідних дослідників доби Середньовіччя з’їхалися на Міжнародний медієвістичний конгрес, який щорічно відбувається у стінах Лідського університету (Велика Британія). Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України втретє поспіль був представлений доповіддю молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий цьогоріч вперше взяв участь у роботі конгресу в очному форматі та виступив на секційному засіданні, присвяченому стосункам Франкської держави Каролінгів з навколишніми країнами та народами. Цю частину наукового заходу організовано в межах проєкту з написання «Оксфордського посібника з Каролінзької імперії» професором Единбурзького університету Чарльзом Вестом та професоркою Католицького університету Америки у Вашингтоні Дженніфер Р. Дейвіс. Серед учасників секції були також вчені з університетів Пуатьє, Венеції, Мюнстера, Бонна та Прінстона.

Електронні архіви діаспори – на службі українській науці та освіті

В Інституті українознавства презентували цифровий фотоархів Легіону Українських Січових Стрільців, створеного за сприяння НТШ у США