ОСВІТНЄ ПИТАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРЕЙСЬКИХ ПАРЛАМЕНТАРІВ У ЗАКОНОДАВЧОМУ СЕЙМІ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1919–1922)
Проаналізовано діяльність єврейських послів у Законодавчому сеймі (1919–1922), спрямовану на захист і розвиток національного шкільництва. Акцентовано увагу на відстоюванні єврейськими депутатами освітніх прав своїх виборців під час парламентських виступів, у ході політичних дискусій, у поданнях та інтерпеляціях. Посли порушували такі важливі освітні проблеми, як прийняття узгодженого з національними меншинами освітнього законодавства, розбудова непольських навчальних закладів усіх типів, утраквізація та ліквідація шкільництва меншин, переслідування учителів єврейської, української, білоруської та німецької національностей. Простежено відмінності в поглядах єврейських послів щодо трактування місця євреїв у Польщі, підходів до визначення ролі релігії в освіті, національної мови, а також мови викладання у навчальних закладах (їдиш, іврит, польська). Подібні розбіжності частково перешкоджали консолідованій діяльності євреїв щодо захисту освітніх прав власного населення. Зазначено, що одні з парламентарів підтримували розвиток шкіл з мовою навчання іврит, інші – їдиш. Водночас частина виступала за релігійні навчальні заклади, а решта – за світські. Констатовано, що, попри відсутність в єврейському політикумі єдиного бачення вирішення освітнього питання, єврейські парламентарі, заручившись підтримкою німецьких депутатів та представників від польських лівих політичних партій, використовували парламентську трибуну для захисту освітніх інтересів своїх виборців, зокрема, відстоювали їхнє право на навчання рідною мовою. Вони долучилися до забезпечення євреям основних прав, гарантованих внутрішнім законодавством і міжнародними договорами, а також до розширення мережі шкіл з мовами навчання їдиш, іврит чи двомовних.
Jewish ambassadors' activities in the Legislative Sejm (1919–1922) aimed at protecting and developing national schooling are analyzed. Emphasis is placed on Jewish deputies defending their voters' educational rights during parliamentary speeches, political debates, submissions, and interpellations. The ambassadors raised such important educational issues as the adoption of educational legislation agreed with national minorities, the development of non-Polish educational institutions of all types, the "utraquisition" and liquidation of minority schooling, and the persecution of Jewish, Ukrainian, Belarusian, and German teachers. There are differences in Jewish ambassadors' views on the interpretation of the place of Jews in Poland, approaches to determine the role of religion in education, the national language, and the medium of instruction in educational institutions (Yiddish, Hebrew, Polish). Such differences partially hindered the consolidated activities of Jews to protect the educational rights of their people. It is noted that some of the parliamentarians supported the development of schools with Hebrew as the medium of instruction, others - Yiddish. At the same time, some advocated for religious schools and the rest for secular ones. Despite the lack of a unified vision of solving the educational issue among Jewish politics, Jewish parliamentarians, getting the support of German deputies and representatives of Polish left-wing political parties, used the parliamentary platform to protect the educational interests of electors. They joined in providing Jews with fundamental rights guaranteed by domestic law and international agreements, as well as in expanding the network of schools with Yiddish, Hebrew, or bilingual instruction.
Legislative Sejm, educational issues, national schooling, Polish state, Jewish parliamentarians.
Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»
Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»
14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей». Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.