Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»

2024-05-17
16 травня 2024 року розпочала роботу всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича». Понад пів сотні науковців, студентів, членів родини і поціновувачів особи Леонтія Войтовича, зібралися, аби віддати належну пошану великому Вченому. Організували наукове зібрання кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського університету спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.

На початку зустрічі присутніх привітав завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністики, професор Олександр Кащук: «Сьогоднішня конференція присвячена пам’яті багаторічного очільника кафедри історії середніх віків та візантиністики історичного факультету, професора Леонтія Войтовича – нашого великого професора, друга і науковця. Саме сьогодні, 16 травня, йому мало би виповнитися 73 роки. Тож сьогодні ми зібралися, щоб згадати і пом’янути цю велику людину і цього великого вченого».

Спогадами про Леонтія Войтовича поділився проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, професор Володимир Качмар. «Леонтій Вікторович був щедрою доброзичливою людиною, яка завжди ставилась до своїх колег по-людськи. Таких людей справді мало. Він вкладав свою душу не лише в науку, а й у все, чим займався. Надзвичайно пощастило усім тим, хто його знав і хто мав змогу з ним працювати», – зазначив Володимир Качмар, подякувавши організаторам конференції за пам’ять про професора.

Директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, професор Ігор Соляр також пригадав своє спілкування з Леонтієм Вікторовичем. «Леонтій Вікторович – людина, яка передусім єднала багатьох науковців різних уподобань: дослідників ХХ століття, і дослідників античної доби. Він єднав наукові установи – Львівський національний університет імені Івана Франка та наш Інститут. Завжди в Інститут Леонтій Вікторович рекомендував дуже талановитих і працьовитих молодих дослідників. Ми завжди з радістю його всі рекомендації виконували. І маємо результат», – наголосив Ігор Соляр, зазначивши, що чимало відомих вчених є власне учнями Леонтія Войтовича.

Багатогранність постаті Леонтія Войтовича підкреслив і декан історичного факультету, професор Руслан Сіромський: «Сьогодні справді визначна подія, бо ми вшановуємо пам’ять великої людини, великого науковця, педагога, доброї людини Леонтія Вікторовича Войтовича. Леонтій Войтович чи Левко Войтович, як він інколи просив себе називати, був дуже багатогранною людиною і його постать можна розглядати з різних іпостасей».

Спогадами про вченого поділилися також його колеги та члени родини – дружина, донька й онук, які долучилися до роботи конференції.

Опісля пленарного засідання конференція продовжує свою роботу у секціях «Русь-Україна: історія, державність, постаті», «Русь середньовічна і Русь ранньомодерна: політичні, суспільні та релігійні практики», «Середньовічна та ранньомодерна Європа», «Візантійська цивілізація, середньовічний Схід і кочовики великого степу» та «Проблеми військової історії Центрально-Східної Європи».


2024-05-17 «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»


Читайте також:

2026-08-14

10–12 серпня 2026 року в Ужгороді відбулася Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію», організована Українською асоціацією усної історії з нагоди її 20-річчя. Участь у роботі конференції взяла старша наукова співробітниця відділу української літератури, кандидатка філологічних наук Марина Демедюк.

Науковий форум об’єднав усних істориків та дослідників пам’яті з різних куточків України та світу. Учасники обговорювали трансформації усних свідчень та усної історії як наукової дисципліни в умовах повномасштабної російсько-української війни.


2026-08-11

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.


2026-08-10
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

Оголошення:

Видання:

Артимишин П. Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі
України