ГЕНДЕРНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОПАГАНДИ БІЛЬШОВИЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ Й УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ В 1944–1947 РОКАХ

Автор
Галина СТАРОДУБЕЦЬ
DOI
10.33402/nd.2023-11-96-108
Анотація
Проаналізовано гендерну складову політичної пропаганди більшовицько-радянської влади й українського націоналістичного підпілля в період їхнього збройного протистояння на теренах Західної України. Досліджено смислове наповнення агітаційно-пропагандивного «образу жінки» обома сторонами та форми і способи подання створеного конструкту певній цільовій аудиторії відповідно до поставлених політичних цілей і завдань. Виснувано, що політична пропаганда більшовицько-радянської влади й українського націоналістичного підпілля в західних областях України в 1944–1947 рр. мала гендерні ознаки, що виявлялися більш виразно в радянській пропаганді, ніж українського націоналістичного підпілля. Зазначено, що обидві антагоністичні сили конструювали образ жінки, виходячи зі своїх потреб: «радянська жінка-трудівниця» на противагу «українській жінці берегині, матері». Встановлено, що партійно-радянська влада мобілізувала жіночі ресурси, з одного боку, як допоміжну робочу силу для відбудови господарських обʼєктів, а з другого – як ретранслятора комуністичних ідей та гасел. Констатовано, що образ радянської емансипованої жінки-трудівниці активно експлуатували більшовицькі ідеологи в публічному пропагандивному дискурсі та використовували як один з інструментів радянізації регіону; натомість у політико-ідеологічному наративі українського повстанського підпілля та УПА домінував образ жінки-матері, покликання якої – виховувати своїх синів і дочок борцями за незалежну Українську державу. Наголошено, що саме на неї було покладено місію збереження української нації через народження і виховання дітей. Визначено, що більшовицький пропагандивний арсенал наповнений різноманітнішим набором форм і методів, аніж повстанського запілля та підпілля. Встановлено, що, крім різних засобів масової інформації, партійні чиновники використовували публічні заходи як майданчики для прямої та опосередкованої пропаганди. Основним методом націоналістичної визначено поширення друкованих матеріалів. Виснувано, що спільною ознакою гендерно спрямованих пропагандивних наративів антагоністичних сторін була наявність дисбалансу в фемінному і маскулінному вимірах на користь останнього.
Ключові слова
пропаганда, жінки, радянська влада, УПА, Західна Україна.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Galyna STARODUBETS
DOI
10.33402/nd.2023-11-96-108
Annotation
The gender component of the political propaganda of the Bolshevik-Soviet government and the Ukrainian nationalist underground during their armed confrontation in Western Ukraine is analyzed. The semantic content of the agitation-propaganda «image of a woman» by both warring parties and the forms and methods of presentation of the created construct to a certain target audience in accordance with the set political goals and objectives are investigated. It is concluded that the political propaganda of the Bolshevik-Soviet government and the Ukrainian nationalist underground in the western regions of Ukraine in 1944–1947 had signs of gender coloring. In Soviet propaganda, they were more pronounced than in the propaganda materials of the Ukrainian nationalist underground. Both antagonistic forces constructed the image of women based on their needs: «the Soviet woman is a toiler» as opposed to «the Ukrainian woman is a keeper, a mother». The Soviet party authorities mobilized the female resource, on the one hand, as an auxiliary  labor force for the reconstruction of economic facilities, and on the other hand, as a repeater of communist ideas and slogans. The image of the Soviet emancipated woman worker was actively exploited by Bolshevik ideologists in public propaganda discourse and used by them as one of the tools of Sovietization of the region. Instead, the political and ideological narrative of the Ukrainian insurgent underground and the UPA was dominated by the image of a woman-mother whose vocation was to raise her sons and daughters as fi ghters for an independent Ukrainian state. Emphasize that it was specifi cally entrusted to her the mission of preserving the Ukrainian nation through the birth and upbringing of children. It is determined that the Bolshevik propaganda arsenal is fi lled with a more diverse set of forms and methods than the arsenal of the insurgent underground. In addition to various mass media: newspapers, radio, cinema, etc. party officials widely used public events: meetings, rallies etc. as platforms for direct and indirect propaganda. The main method of nationalist propaganda was the distribution of printed materials. It was inferred that a common characteristic of gender-biased propaganda narratives from antagonistic sides was the presence of an imbalance in the feminine and masculine dimensions, favoring the latter.
Keywords
propaganda, women, Soviet government, UPA, Western Ukraine.
Оголошення:
Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»

16 травня 2024 року розпочала роботу всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича». Понад пів сотні науковців, студентів, членів родини і поціновувачів особи Леонтія Войтовича, зібралися, аби віддати належну пошану великому Вченому. Організували наукове зібрання кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського університету спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.

Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»

14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей».  Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.