«МІЖ ІСТОРІЄЮ І ПОЛІТИКОЮ»: ЖИТТЄВІ Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПРОСТОРИ УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА-ЕМІГРАНТА ІВАНА ЛИСЯКА-РУДНИЦЬКОГО (1919–1984)

Автор
Костянтин КОНДРАТЮК
DOI
10.33402/nd.2023-11-238-247
Анотація
Зазначено, що Іван Лисяк-Рудницький народився у родині відомих українських громадсько-політичних діячів Павла Лисяка та Мілени Рудницької, його дитячі та юнацькі роки пройшли у Львові, де він закінчив гімназію і навчався в університеті. Показано, що світогляд майбутнього історика й педагога формувався під впливом традицій західноєвропейського лібералізму. Наголошено, що І. Лисяк-Рудницький брав участь у громадському житті: співпрацював з Українською вільною академією наук і мистецтв у США, був дійсним членом НТШ та УВАН у Канаді, дописував до українських емігрантських періодичних видань, зокрема газети «Українські вісті» та журналу «Зустрічі», був співробітником «Сучасності». Констатовано, що І. Лисяк-Рудницький – автор близько 200 наукових праць із нової та новітньої історії України, формування модерної української нації та української політичної думки ХІХ–ХХ ст. Проаналізовано такі його праці: «Інтелектуальні початки нової України» (1958), «Четвертий Універсал та його ідеологічні попередники» (1968, 1977), «Зауваги до проблеми “історичних” і “неісторичних” націй» (1981), «Політична думка українських підрадянських дисидентів» (1981) та ін. З’ясовано, що історик висловив оригінальні думки щодо давньої та нової історії України, а також представив аналітичну схему українського націєтворення, обґрунтував тезу про «перерви», «завмирання» та «відродження» української нації. Встановлено, що зміст і суть української історії вчений розумів як взаємодію народу та нації, а згідно з концепцією І. Лисяка-Рудницького, становлення української нації – це процес, у якому були перерви, однак наявність «основи», тобто народу, забезпечувала спадкоємність розвитку, тяглість у націєтворенні. Стверджено, що національне відродження ХІХ ст. учений розглядав як початок завершальної, модерної, фази становлення української нації, після княжої і козацької. Зазначено, що у працях професор виявляв виняткову ерудованість у багатьох гуманітарних галузях, проблеми минулого українського народу розглядав на тлі всесвітньої історії з урахуванням методологічного арсеналу західної історичної науки, яким він досконало володів. Констатовано, що філософська глибина й актуальність  тематики, що балансує «між історією і політикою», відвели працям І. Лисяка-Рудницького важливу роль в історичній науці.
Ключові слова
Іван Лисяк-Рудницький, історик-емігрант, публіцист, педагог.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Kostiantyn KONDRATIUK
DOI
10.33402/nd.2023-11-238-247
Annotation
The article informs that Ivan Lysiak-Rudnytskyi was born in the family of famous Ukrainian public and political figures Pavlo Lysiak and Milena Rudnytska. His childhood and youth were spent in Lviv, where he graduated from gymnasium and studied at the university. The outlook of the future historian and teacher was formed under the influence of the traditions of Western European liberalism. It is emphasised that I. Lysiak-Rudnytskiy always took part in public life. He collaborated with the Ukrainian Free Academy of Sciences and Arts in the USA and was an active member of the National Academy of Sciences and the Ukrainian Academy of Sciences in Canada. He also showed himself as a talented journalist. Throughout his life, he contributed to Ukrainian emigration periodical publications, in particular, the newspaper «Ukrainska Pravda» and the magazine «Zustrichi, he was also an employee of «Suchasnosti». Ivan Lysiak-Rudnytskiy is the author of about 200 scientific works on the new and modern history of Ukraine, the formation of the modern Ukrainian nation and Ukrainian political thought of the 19th and 20th centuries. The article analyzes such of his works as «Intellectual beginnings of new Ukraine» (1958), «The Fourth Universal and its ideological predecessors» (1968, 1977), «Notes on the problem of “historical” and “non-historical” nations» (1981), «The political opinion of Ukrainian sub-Soviet dissidents» (1981) and others. It was found that the historian expressed original opinions about the ancient and new history of Ukraine and put forward an original analytical scheme for Ukrainian nationbuilding. He substantiated the thesis about the «breaks», «dying and reviving» of the Ukrainian nation. At the same time, the researcher proposed to distinguish between the concept of the people as an ethnic unit and the nation as a political entity. The people are the basis for the formation of the nation. The scientist understood the content and essence of Ukrainian history as the interaction of the people and the nation. National revival of the 19th century. the scientist considered it as the beginning of the final, modern phase of the formation of the Ukrainian nation, after the princely and Cossack ones. It is noted that in his works, the professor demonstrated exceptional erudition in various humanitarian fields and examined the problems of the Ukrainian people’s past against the backdrop of world history, taking into account the methodological arsenal of Western historical science, which he masterfully possessed. It is stated that the philosophical depth and relevance of the topics, which balance «between history and politics», have assigned an important role to the works of I. Lysiak-Rudnytsky in historical science.
Keywords
Ivan Lysiak-Rudnytsky, historian-emigrant, publicist, educator.
Оголошення:
Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»

16 травня 2024 року розпочала роботу всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича». Понад пів сотні науковців, студентів, членів родини і поціновувачів особи Леонтія Войтовича, зібралися, аби віддати належну пошану великому Вченому. Організували наукове зібрання кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського університету спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.

XXXIV Міжнародна наукова конференція "Історія релігій в Україні" (програма)

Захід відбуватиметься у приміщенні Львівського музею історії релігії (Львів, пл. Музейна, 1), також доєднатися можна через застосунок ZOOM. Запрошуємо ознайомитися з Програмою та долучитись до Конференції у зручному для Вас режимі.