Захід відбуватиметься у приміщенні Львівського музею історії релігії (Львів, пл. Музейна, 1), також доєднатися можна через застосунок ZOOM. Запрошуємо ознайомитися з Програмою та долучитись до Конференції у зручному для Вас режимі.
Роль і місце Дюли Барі в житті Закарпатської Реформатської Церкви в період радянізації.
Автор
Ібоя САМБОРОВСКІ-НОДЬ
DOI
10.33402/ukr.2023-38-259-278
Анотація
Зазначено, що життя і діяльність колишнього пробста Березької церковної єпархії, сеньйора (старшого, або обласного уповноваженого Реформатської Церкви) Закарпатської Реформатської Церкви Дюли Барі до сьогодні не були предметом окремого історичного дослідження. Відтворено у хронологічному порядку діяльність цього представника Реформатської Церкви від часу приходу в регіон радянських військ і до його смерті. Розкрито той амбівалентний та водночас заплутаний стан, у якому опинилися конфесії краю, зокрема й реформати, після приєднання Закарпаття до Радянського Союзу.
З’ясовано, що дії Д. Барі були спрямовані передовсім на те, щоб реформатські громади пройшли державну реєстрацію та могли й надалі проводити богослужіння свого обряду. Стверджено, що віднайдені та проаналізовані джерела свідчать про прагматичний підхід у діях церковного керівника навіть тоді, коли його сучасники, спостерігаючи збоку, не розуміли мотивації його вчинків.
Констатовано, що хоча представник вищого закарпатського реформатського духовенства Д. Барі очолював ЗРЦ тільки до кінця 1949 р., однак це був саме той період, коли вирішувалося, чи зможе ця невелика, на думку радянської влади, конфесія чисельністю 90 тис. вірян зберегти свої традиції, чи, можливо, їм доведеться «влитися» до вже визнаної в Радянському Союзі організації Євангельських християн-баптистів. Відповідно стверджено, що своїм збереженням після 1944 р. ЗРЦ багато в чому завдячує саме священникові з Великих Берегів, пробсту Березького церковного округу Д. Барі, який у перехідний повоєнний період став уособленням стабільності, а у своїх рішеннях та діяльності, що ґрунтувалися на прагматизмі, він керувався насамперед інтересами реформатської громади.
Ключові слова
Дюла Барі,
Закарпатська Реформатська Церква, історія Церкви, радянська влада, реформати
(кальвіністи).
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ibolya SZAMBOROVSZKY-NAGY
DOI
10.33402/ukr.2023-38-259-278
Annotation
It
has been noted that the life and activities the former dean of the Bereg
Diocese, senior (elder, or regional representative of the Reformed Church) of
the Trans-Carpathian Reformed Church Gyula Bary has not been the subject of any
separate historical study research. The study reconstructs the chronology of
the representative’s activities of the Reformed Church after the Soviet troops
entered the region until his death. In it, the ambivalent and complex situation
is described in which the denominations et the region – including the Reformed
one – found themselves in the
It
was found that Gy. Bary’s actions primarily aimed to receive official
registration and to ensure possibilities for the Reformed communities to
continue praising to the Lord according to their own liturgy. It was claimed
that the identified and interpreted sources showed the pragmatism of the
senior’s actions, even sometimes according to his contemporaries – viewing from
the outside – considered the motives of his actions incomprehensible.
It
was stated that although Gy. Bary, as the senior member of the Trans-Carpathian
Reformed Church, was the head of the TRC only until the end of 1949. This was
the period when it was decided whether the domination – which, within 90,000
members, was considered to be very small in the eyes of the Soviet power, –
could keep its traditions or whether it would be merged into the Evangelical
Christian-Baptist congregation, which had been already recognized in the
Keywords
Gyula Bary,
Сhurch history, Trans-Carpathian Reformed Church, History, Soviet power, the Reformed
(Calvinists).
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Співробітники Інституту взяли участь у роботі круглого столу "Боротьба за збереження національної державності: традиції та перспективи"
15 травня 2024 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Боротьба за збереження національної державності: традиції та перспективи», присвячений пам’яті визначного історика і державного діяча Івана Кревецького.