ROLA DUCHOWIEŃSTWA I RELIGII W MIASTACH PROWINCJONALNYCH POGRANICZA POLSKO- UKRAIŃSKIEGO PRZED I WOJNĄ ŚWIATOWĄ

Автор
Tomasz PUDŁOCKI
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-123-142
Анотація
W realiach prowincji galicyjskiej, gdzie większość społeczeństwa była konserwatywna i raczej niechętna zmianom, księża odgrywali ogromną rolę nie tylko w środowiskach wiejskich, ale i miejskich. Autor próbuje odpowiedzieć na pytanie, na ile wzorce pożądane zarówno przez przełożonych, jak i przez część wiernych (aktywność w pracy duszpasterskiej, ale i na polu społecznym, kulturalnym, naukowym, umiarkowany i zgodliwy charakter, przystępność i otwartość na nowe formy współpracy z wiernymi) były autentycznie realizowane przez kapłanów, a na ile stanowiły pretekst do realizowania ich ambicji personalnych. Postulaty encykliki Rerum novarum i nowe pokolenie biskupów, które na początku XX w. tworzyło episkopat galicyjski wymuszały na kapłanach większe zaangażowanie w pracę duszpasterską. Na pewno widać ogromne zaangażowanie zdecydowanie znacznej części księży (bez względu na wyznanie) w kreowanie życia publicznego w miastach i miasteczkach. To od ich postawy i poparcia zależało wiele czynników – czy dana idea, inicjatywa, towarzystwo czy przedsięwzięcie zakończyły się sukcesem, czy też klęską. Nie powinno to wywoływać zdumienia. Niezwykle trudno było znaleźć organ władzy zarówno samorządowej, jak i obywatelskiej, w którym nie zasiadali lub choćby nie posiadali swoich wpływów kapłani. Może dlatego jedynie socjaliści, uznający kwestie sumienia i wiary za prywatną sprawę danego człowieka, otwarcie sprzeciwiali się rosnącym wpływom Kościoła w Galicji, który obejmował przed 1914 r. rozmaite pola działalności – bynajmniej nie tylko kwestie religijne. Większość mieszkańców miast, nawet jeśli nie popierała poszczególnych księży ze względów osobistych (kwestie sympatii i animozji odgrywały w relacjach prowincjonalnych ogromną rolę), milcząco godziła się na taki stan rzeczy, swoje niezadowolenie wyrażając jedynie w prywatnych komentarzach, a nie publicznie.
Ключові слова
duchowieństwo, religia, Galicja, przestrzeń publiczna, aktywność społeczna.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Тoмаш ПУДЛОЦКІ
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-123-142
Annotation
У галицькій провінції, де більшість суспільства була консервативною і часто неохочою до змін, священники відігравали величезну роль не тільки в сільських, але й в міських середовищах. Автор робить спробу відповісти на питання, наскільки моделі священничої діяльності на які очікували як духовна ієрархія та віруючі (активна душпастирська праця, робота в суспільній, культурній, науковій сферах, а також поміркований і приємний характер, доступність і відкритість до нових форм співпраці з вірними) були реалізовані священниками, і якою мірою вони були приводом для досягнення особистих амбіцій. Постулати енцикліки «Rerum Novarum» та нового покоління єпископів, які створили галицький єпископат на початку ХХ ст., змусили священників більше брати участь у душпастирській роботі. Також підкреслено причетність значної частини священників (незалежно від їхнього віросповідання) до формування суспільного життя у містах та селах. Саме від їхнього ставлення та підтримки залежало багато факторів, незважаючи на те, як закінчувалася певна ініціатива/захід – успіхом чи невдачею. Надзвичайно важко було знайти як орган самоврядування, так і місцевої влади, в якому б не було священників чи на які б вони не мали впливу. Вочевидь тому соціалісти, котрі вважали питання совісті й віри приватною справою кожної людини, відкрито виступали проти зростання впливу Церкви в Галичині, яка до 1914 р. охоплювала різні позарелігійні сфери діяльності. Вказано, що більшість мешканців міст, навіть якщо не підтримували священників з особистих причин (питання співчуття та ворожнечі відігравали величезну роль в провінційних відносинах), мовчки погоджувалися з такою ситуацією, висловлюючи своє невдоволення лише в приватних розмовах.
Keywords
духовенство, релігія, Галичина, публічний простір, суспільна діяльність.
Оголошення:
Новини:

Світлого Великодня!

Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».