У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».
12 березня 2024 року старший науковий співробітник відділу української мови, доктор філологічних наук Ганна Дидик-Меуш прочитала лекцію на тему «Історичні словники української мови»для студентів, які довідалися про особливості укладання історичних словників та специфіку словникових статей, побачили картотеку Словника Євгена Тимченка, пробували читати писемні пам’ятки ХVI–ХVII ст., а також ознайомилися із науковим доробком дослідниці.
Про «Діалектні словники української мови»15 березня 2024 року виголосила лекцію заступник директора з наукової роботи Інституту, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, яка підготувала для студентів незвичну мапу України, складену з діалектних словників із різних теренів України та з-поза її меж, продемонструвавши діалектне розмаїття нашої країни. Лекторка ознайомила слухачів із діалектною історіографією, особливостями укладання словників, а також поділилася власним лексикографічним досвідом.
Важливо, що ця зустріч, як і попередня, відбулася у стінах Інституту українознавства Національної академії наук України, де студенти мали змогу відчути дух академічної науки, побачити унікальні картотеки історичних словників та «Словника гуцульського говору», які є вагомим етапом лексикографічної праці.
Завершився практичний вишкіл студентів-філологів у рамках науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують» 20 березня 2024 року у стінах Львівської політехніки лекцією старшого наукового співробітника відділу української мови, кандидата філологічних наук Ольги Заневич «Граматики як чинник унормування української мови». Дослідниця репрезентувала знакові граматики в історії українського мовознавства – «Граматыку словенскую» (1643, 1645) Івана Ужевича, а також «Руску граматику» (1893) й академічну граматику «Grammatik der Ruthenischen (Ukraїnischen) sprache» 1913 року Степана Смаль-Стоцького та Федора Ґартнера.
Дякуємо викладачам сучасної української мови катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» – кандидатам філологічних наук, доцентам Софії Булик-Верхолі та Мирославі Гнатюк – за ідею провести цикл лекції за участі науковців, а також студентам, чиї відгуки надихають на подальшу працю, засвідчують важливість та необхідність таких зустрічей:
– «Для мене стало несподіванкою, що у Львові є такий осередок науки про мову! Ми мали змогу доторкнутися до величного, до основ нашої культури! Науковці Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича роблять надзвичайно вагомий внесок у розвиток українського мовознавства» (Діана Дем’ян);
– «Пречудова лекторка розповіла, як колись укладали словники, виписуючи кожне слово на картки, на яких зазначали речення, у якому його вжито. Згодом ці картки вивчали, описували, таким чином створюючи словники. Цікаво було побачити картотеку словника Євгена Тимченка, де вже складно було побачити текст без лупи» (Олеся Грисько);
– «Важливо, що сьогодні у відділі історії мови оцифровують давні пам’ятки не лише з метою зберегти та вивчити мовну спадщину, але й зробити її доступною та зрозумілою для наступних поколінь» (Юліана Садов’як);
– «Ми дуже вдячні розумній, харизматичній, приємній лекторці, яка з перших хвилин зуміла зацікавити нас складною темою, передати нам неймовірно великий обсяг знань, надихнути на дослідження мовознавчих питань» (Аліна Чучко);
– «Здивували масштаби роботи дослідників діалектів, адже ми оглянули надзвичайну кількість словників, а це тільки маленька їх частина» (Олеся Яцик);
– «Особливу увагу привернула книга з говором якогось одного села, де було 600 сторінок – це вау!!! вибух мозку!!!» (Андрій Виджак)
– «Дуже цікаво було подивитися на картотеки з діалектним матеріалом і усвідомити, наскільки клопіткою була праця над укладанням словника. Щиро дякую за надважливе знайомство з діалектологією» (Алевтина Демчук і Тетяна Кравчук);
– «Тут, в стінах відділу української мови, усвідомила, наскільки багатою та милозвучною є наша мова завдяки діалектизмам» (Марта Гнатенко);
– «Граматики XVII–XX століть – це справжнє відкриття для кожного українця, що заохочує досліджувати еволюцію української мови та її історію. […] Була вражена, коли дізналася, що саме завдяки C. Смаль-Стоцькому ми маємо створені лексеми на позначення частини мови, якими досі послуговуємося (Тетяна Кравчук);
– «Особливо мені запам’яталась розповідь про Національну бібліотеку Франції, яка вражає своїми розмірами, красою та кількістю рідкісних стародруків, що там зберігаються» (Катерина Лепеха);
– «Неймовірно цікавий досвід, оскільки раніше не відвідувала такі установи. […] Щиро дякую за таку можливість і прекрасно проведений час у навчанні» (Семена Яцик).
Детально див.:
