Міжнародна наукова мовознавча конференція

2017-09-16

13–16 вересня відділ української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спільно із Мовознавчою комісією Наукового товариства імені Шевченка провели міжнародну наукову конференцію “Книжки про слова. Історична та діалектна лексикографія”, в якій взяли участь понад 40 науковців з України, Польщі, Угорщини, Хорватії. 

Не випадково вибрано саме таку тему і такий формат конференції, оскільки в цей час у Львові відбувався “Форум видавців – 2017”. Адже, як відомо, книжка, зокрема словник – це та царина, в якій закарбовано не лише багатство мови, а й її різноманітність, багатовимірність і складність.

Цьогорічна наукова зустріч продовжила традицію: насамперед зібралися мовознавці-діалектологи (у рамках наукового семінару “Актуальні проблеми діалектології”, засідання 16) та мовознавці, які досліджують писемні пам’ятки (в рамках 5-го засідання Тимченківських наукових читань). 

На конференції обговорювалася принципи укладання та побудови словників, інтерпретація слова в словниках у діалектному просторі (мовознавці репрезентують увесь українськомовний континуум – від Львова до Старобільська) та в історичному контексті, що уможливить простежити розвиток українського слова впродовж століть.

Упродовж робочих днів конференції (14–15 вересня) відбулися пленарні засідання, на яких з фундаментальними доповідями виступили Dorota K. Rembiszewska, Janusz Siatkowski (Варшава), Jerzy Sierociuk (Познань), Irena Jaros (Лодзь), Оксана Тимко Дітко (Загреб), Лідія Гнатюк, Галина Наєнко (Київ), Григорій Аркушин та Віктор Мойсієнко (Луцьк-Житомир), Людмила Ткач (Чернівці), Ганна Дидик-Меуш (Львів). 

Далі учасники конференції працювали у двох секціях – діалектологічній та історичній, у яких доповіді виголосили Błażej Osowski, Justyna Kobus, Katarzyna Zagłoba (Познань), Katarzyna Sicińska (Лодзь), Андраш Золтан (Будапешт), Єлизавате Барань (Берегово), Оксана Бас-Кононенко, Галина Кобиринка, Наталія Пуряєва, Галина Сікора, Оксана Суховій, Марія Шведова, Уляна Штанденко (Київ), Галина Гримашевич (Житомир), Інна Гороф’янюк (Вінниця), Тетяна Тищенко, Оксана Зелінська, Василь Денисюк (Умань), Валентина Лєснова, Марина Волошинова (Старобільськ), Тетяна Гуцуляк, Анна Закутня, Людмила Ткач, Оксана Федунович-Швед (Чернівці), Ольга Гайда (Тернопіль), Михайло Бігусяк, Марія Брус, Любов Пена (Івано-Франківськ), Василь Зеленчук (Криворівня), Алла Галас (Ужгород), Галина Тимошик, Дарія Якимович-Чапран Зоряна Мацюк, Мирослава Гнатюк, Леся Хомчак, Олена Слободзяник, Оксана Чаган, Наталія Хобзей, Тетяна Ястремська, Оксана Сімович, Ганна Войтів, Ольга Кровицька, Ірина Черевко, Наталія Багнюк, Ольга Заневич, Ірина Романина, Оксана Шпить (Львів).

Обрамленням конференції стали екскурсії “Етногалерея Роксоляни Шимчук” та “Мапа літературного Львова” (із Данилом Ільницьким).

Завантажити програму конференції



Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми