26 лютого 2019 р. у приміщенні Львівського музею історії релігії відбулася конференція “Львівська єпархія в історії та культурі західноукраїнських земель (1539–2019)”. Ця конференція стала продовженням ініціативи, започаткованої у лютому 2018 р. Організаторами заходу вже традиційно стали Львівський музей історії релігії (директор Орест Малиць, керівник Інституту релігієзнавства, філії Львівського музею історії релігії Марія Омельчук та вчений секретар цього ж Інституту Олександра Киричук) й Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України (директор Ігор Соляр, завідувачі відділів середніх віків Володимир Александрович та нової історії України Ірина Орлевич).
У конференції взяли участь науковці зі Львова та Дрогобича. У своїх доповідях вони розкрили проблеми історії, культурного та церковно-релігійного життя на теренах Львівської єпархії середини XVI – першої половини XХ ст. Так, Володимир Александрович запропонував огляд львівського релігійного малярства періоду утворення єпархії. Іван Альмес охарактеризував книжкові зібрання православних монастирів єпархії кінця XVI–XVII ст., а Ірина Замостяник – записи на церкви та шпиталі у заповітах львівських українок першої половини XVII ст. Леонід Тимошенко присвятив доповідь аналізу нових матеріалів, які розкривають маловідомі сторінки історії Онуфріївського братства в XVII – на початку XVIII ст. Центром дослідницької уваги Мар’яни Левицької став цикл празникових ікон Луки Долинського в соборі святого Юра, Юрія Мердуха – невідомий цикл рисунків кінця XVIII ст. з портретами львівських архиєреїв. Про жіночі образи на сторінках документів Львівського ставропігійського братства XVI – початку XVII ст. розповіла Ганна Дидик-Меуш. Ряд доповідей було присвячено діяльності греко-католицького духовенства Львівської архієпархії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: ролі митрополита Сильвестра (Сембратовича) в організації Археологічно-бібліографічної виставки Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 рр. (Ольга Горда-Цибко), просвітницькій діяльності священиків в рамках товариств “Просвіта” (Володимир Пашук) та ім. Качковського (Олександр Седляр), характеристиці образу душпастиря і його родини зламу ХІХ–ХХ століть (Роман Голик) та погляду на священичі доми як осередок формування української галицької інтелігенції (Наталя Мисак). Наталія Матлашенко подала аналіз невідомих досі в наукових колах листів Івана та Степана Левинських до митрополита Андрея Шептицького. Екскурс в історію львівського кафедрального собору св. Ап. Петра і Павла княжого періоду запропонував Микола Хмільовський.
За матеріалами конференцій заплановано видати збірник статей.
