Міжнародна наукова конференція «Діалектний часопростір. Світлої пам’яті Наталі Хобзей».

2019-10-16

10–11 жовтня 2019 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалектний часопростір. Світлої пам’яті Наталі Хобзей».

Осінній Львів традиційно зібрав мовознавців – передусім діалектологів та істориків мови (загалом 68 учасників) – з усієї України та із-за кордону (Польща, Німеччина, Угорщина, Росія, Хорватія) у рамках семінарів відділу української мови «Актуальні проблеми діалектології» (засідання 17) та «Тимченківські читання» (засідання 6).

Вітальне слово виголосили директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Ігор Соляр, заступник директора з наукової роботи Тетяна Ястремська та директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, який і розпочав роботу конференції з доповіді про синтаксичні риси українських діалектів, їх відображення на лінгвогеографічних картах. Пленарне засідання продовжили Януш Сятковський, один із членів редколегії «Загальнослов’янського діалектологічного атласу», та Дорота Кристина Рембішевська (Варшава, Польща), акцентувавши на польсько-східнослов’янських контактах у синхронійному та в діахронійному аспектах. Темам, що стосуються історії мови, присвятили свої розвідки Андраш Золтан (Будапешт, Угорщина) «Українське дієслово старатися на слов’янському фоні: проблеми праслов’янської реконструкції» та Віктор Мойсієнко (Житомир) «Реймське Євангеліє – пам’ятка київської писемної школи ХІ ст.». У своїх виступах знані науковці, провідні вчені-славісти порушували проблеми діалектної лексикографії (Єжи Сєроцюк (Познань, Польща), Людмила Ткач (Чернівці)), словотвору (Ірена Ярос (Лодзь, Польща)), морфології (Марфа Толстая (Москва, Росія). Зацікавлення викликали доповіді Марії Шведової та Рупрехта фон Вальденфельс (Київ – Єна, Німеччина) про діалектний корпус та сучасні методи його дослідження.

Окрім пленарних засідань, на конференції працювало вісім секцій, виголошені на яких доповіді репрезентували актуальні проблеми дослідження діалектної лексики, семантики та фразеології (Тетяна Тищенко, Блажей Осовський, катажина Сіцінська, Інна Гороф’янюк, Леся Хомчак, Ганна Войтів, Марина Волошинова, Тетяна Ястремська, Валентина Лєснова, Михайло Бігусяк, Олена Юсікова, Віра Різник, Марина Поістогова, Марина Ткачук, Оксана Чаган, Тетяна Бобер, Олександр Котяш); лексикографії (Наталія Вербич, Катажина Заґлоба, Ірина Кочан, Оксана Федунович-Швед, Тетяна Косован); текстології та текстографії (Галина Гримашевич, Юстина Кобус, Галина Тимошик, Оксана Сімович, Ірина Романина); фонетики, акцентології та граматики (Галина Кобиринка, Оксана Тимко-Дітко, Галина Сікора, Мирослава Гнатюк, Тетяна Щербина, Олена Холодьон, Тетяна Гуцуляк); історії діалектології (Єлизавета Барань, Ірина Черевко), а також з історичної морфології, словотвору, лексикографії, ономастики (Світлана Гриценко, Зоряна Купчинська, Галина Наєнко, Ольга Заневич, Оксана Суховій, Наталія Багнюк, Оксана Зелінська, Зоряна Мацюк, Юрій Осінчук, Ольга Кровицька).

 

На завершальному пленарному засіданні доповідачі акцентували на проблемах діалектної лексикографії та лексикології (Людмила Рябець (Київ), Ганна Мартинова (Черкаси), Кіра Задоя (Дюсельдорф, Німеччина)), фонетичної адаптації запозичень (Олександра Тер-Аванесова (Москва, Росія)), мовної свідомості носіїв говорів (Станіслав Циган (Кельце, Польща)) та добору джерел діалектологічних досліджень (Любов Фроляк (Люблін, Польща)).

Однак найважливішою подією першого дня конференції став Вечір спогадів про Наталю Хобзей (1964–2018) – багатолітнього завідувача відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, голови Мовознавчої комісії та члена Президії  Наукового товариства імені Шевченка, члена етнолінгвістичної та діалектологічної комісій Міжнародного комітету славістів, авторки низки словників-лексиконів та численних наукових праць. Своїми спогадами, добрими словами та щирими емоціями поділились колеги-науковці, друзі та рідні Наталі. Довершила цю особливу атмосферу Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик». 

Кульмінаційним моментом Вечора спогадів стала презентація книжки Наталі Хобзей «Наукові студії: діалектологія, етнолінгвістика, лексикографія», у якій зібрано найважливіші праці Дослідниці.

Родина Хобзеїв подарувала видання кожному учасникові конференції, за що їм щира вдячність, як і за теплоту і гостинність в організації Вечора спогадів у Львівському Будинку Вчених.

Сердечно дякуємо учасникам конференції за неперевершену наукову атмосферу, цікаві дискусії та нові ідеї!

Діалектний часопростір. Світлої пам'яті Наталі Хобзей



Читайте також:

2019-10-24
23 жовтня 2019 р. докторант Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту Любомир Хахула виголосив англійською мовою лекцію для студентів Європейського Колегіуму в Натоліні (College of Europe in Natolin) "Two Ukrainian Historical Memories about World War II: Kyiv and Lviv", яка викликала жваву дискусію про особливості української національної пам'яті про Другу світову війну.

2019-10-15
11 жовтня 2019 р. у приміщенні Львівської обласної ради відбулася традиційна наукова конференція відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка цьогоріч
була приурочена 90-річчю створення Організації українських націоналістів.

2019-10-11
12 листопада 2019 року о 14:00 та о 16:00 на засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України відбудуться захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальностями 07.00.01 – історія України та 07.00.02 – всесвітня історія та на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05 - етнологія:

Оголошення:

Видання:

Александрович Володимир. Холмська ікона Богородиці з Емануїлом