Петегирич Володимир Михайлович

науковий співробітник,

Народився 7 квітня 1948 р. в с. Винники Дрогобицького р-ну Львівської обл.

У 1971 р. закінчив історичний факультет Львівського університету.

В Інституті від 1972 р.: аспірант (1972–1975), молодший науковий співробітник (1975–1993), науковий співробітник, завідувач сектору середньовічної археології (1993–1996), вчений секретар Інституту (1997–2012), науковий співробітник (від 2012).

Член редколегії збірників “Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині”, “Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Інформаційний бюлетень”, “Стільський град”.

Упродовж 2002–2006 рр. читав курс лекцій з археології України на гуманітарному факультеті Українського Католицького Університету.

Автор понад 300 публікацій, зокрема співавтор 18 колективних праць, серед яких 5 колективних монографій, виданих за кордоном, навчального посібника “Історія України” (4 видання) та статей, опублікованих українською, польською, російською, англійською та німецькою мовами.

Наукові зацікавлення: вивчення слов’янської та княжої доби Заходу України, історії археологічної науки у цьому регіоні, пошукові роботи  і дослідження різночасових пам’яток археології Прикарпаття і Волині.

Участь в археологічних експедиціях

1998 – 1999, 2002 – 2006 –  Українсько-польська археологічна експедиція. Дослідження курганів культури шнурової кераміки,  кургану ранньоскитського часу, поселення і могильника межановіцької культури, поселення комарівської культури, укріпленої садиби культури Гава-Голігради біля с. Биків Дрогобицького району Львівської області (керівник і співкерівник робіт з української сторони).

2000 – 2001 – Українсько-польська археологічна експедиція. Розкопки трьох курганів культури шнурової кераміки біля с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області (співкерівник робіт з української сторони).

2004 – 2005 – Яворівська рятівна археологічна експедиція. Дослідження різночасових поселень поблизу с. Рулево, Добростани Яворівського району та Завадів і Гряда Жовківського району Львівської області (керівник робіт).

2006 – 2012 – Українсько-польська експедиція. Інтердисциплінарне археологічно-природниче вивчення пам’яток археології у міжріччі Дністра та Лімниці (учасник досліджень).

2009 – Прикарпатська розвідкова археологічна експедиція. Розвідкові обстеження курганів Карпатського підгір’я (учасник досліджень).

2010 – Жовківська рятівна госпдоговірна експедиція. Дослідження багатошарової пам’ятки археології Любеля ІІІ, на якій відкрито 1222 кв. м і виявлено 14 об’єктів та одне поховання, які датуються добою неоліту, раннього середньовіччя та новим часом (керівник робіт).

2010 – Долинська археологічна експедиція. Дослідження кургану біля с. Підліски Долинського району Івано-Франківщини (учасник досліджень).

2011 – Львівська розвідкова археологічна експедиція. Обстеження 120 кв. км території Городоцького району Львівської області. Виявлено 71 пам’ятку археології, в т.ч. 37 поселень, 25 курганних могильників (36 курганів), одне городище та 8 місцезнаходжень археологічних артефактів (керівник робіт).

2018 – Розвідкова археологічна експедиція у басейні ріки Стривігор у межах Самбірського й Мостиського районів Львівщини. Обстежено приблизно 180 кв. км і виявлено 62 пам’ятки археології, в тому числі 23 поселення, 19 курганних могильників (55 курганів) та 20 місцезнаходжень археологічних матеріалів (учасник досліджень).

Участь у міжнародних наукових проектах

2003–2006 – «Природне середовище і людина на підкарпатських височинах Верхнього Дністра від неоліту до ранньосередньовічного періоду / Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister catchment from Neolithic to Early Mediaeval period» (керівники Я. Махнік, Х. Гармата, Л. Старкель).

2010–2013 – «Природне середовище і людина на пограниччі географічних зон та рубежів археологічних культур Центральної і Південно-Східної Європи доби неоліту і пізніших епох у міжріччі Дністра та Лімниці / Środowisko przyrodnicze i człowiek na pograniczu stref geograficznych i rubieży kultur środkowo-i południowo-wschodnio-europejskich w widłach Dniestru i Łomnicy w dobie neolitu i epok późniejszych» (керівник Х. Гармата, (співкерівник з української сторони).

2014–2016 – «Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича / Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza» (Я. Махнік, Д. Павлів, В. Пастеркєвіч, В. Петегирич, С. Чопек). 

2013–2018 – «Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени / Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahistorycznej i wczesnośredniowiecznej ekumeny» (керівник С. Чопек)

Нагороди

1996 – нагорода Австрійського Чорного Хреста

2011 – медаль “До 20-річчя незалежності України”

2018 – Ювілейна Почесна грамота Президії НАН України


Зареєстрований у Google Академія

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=LA32z7sAAAAJ&hl=uk

Е-mail: v.petehyrych@gmail.com

 

Основні наукові праці

Колективні монографії

·       Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister catchment from Neolithic to Early Mediaeval period / ed. K. Harmatowa, J. Machnik and L. Starkel. Kraków, 2006. 263 s.

·        Історія Львова: У 3 т. – Т. 1: 1256–1772 / за ред. Я. Ісаєвича; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Львів: Центр Європи, 2006. 295 с.

·       Machnik J., Pawliw D., Petehyrycz W. Prahistoryczne kurhany (III tys. przed Chr.) we wsi Haji Nyżni koło Drohobycza w prawym dorzeczu górnego Dniestru / Стародавні кургани (ІІІ тис. до Р. Х.) у селі Гаї Нижні біля Дрогобича на правобережжі верхнього Дністра, Польська академія науки і мистецтв, Комісія преісторії Карпат, Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Kraków / Краків, 2011. 216 s.

·       Natural Environment and Man on the upper Dnister-Region of the Halyč-Bukačivci Basin – in Prehistory and early mediaeval Period / Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улого-вини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі. Prace Komisji Рrehistorii Karpat PAU / red. K.Harmatowa, J.Machnik, M.Rybicka. Т. VI., Kraków, 2013. 349 s.

·       Атлас українських історичних міст, т. 1: Львів / Ukrainian historic Towns Atlas, vol. 1: Lviv., ДНВП “Картографія”, 2016. 95 с. + 25 оригінальних карт, 11 карт реконструкцій, 6 видів міста.

·       Старожитності Рогатинщини. Львів: Тріада плюс, 2015. 272 c.

·       Czopek S., Machnik J., Pasterkiewicz W., Pawliw D., Petehyrycz W. Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza / Махнік Я., Павлів Д., Пастеркєвіч В., Петегирич В., Чопек С. Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича, Польська академія науки і мистецтв, Комісія преісторії Карпат, Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Krakόw, 2016. 599 с.

·       Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahisto-rycznej i wczesnohistorycznej ekumeny / Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени / red. S. Czopek, Rzeszów–Жешів, 2018. 705 s.

Підручники

·       Історія України. Вид. 3-тє, Вид. 4-те, Львів: Світ, 2002, 2003. 488с.

Статті

·       Prahistoryczne kurhany na Podkarpackich wysoczyznach górnego Dniestru, 150 lat Muzeum Archeologicznego w Krakowie, Kraków 2000, s. 185–207 [співавт.: Р. Грибович, Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в Х–ХІV ст., Галичина та Волинь у добу середньовіччя, Львів 2001, с. 199–209.

·       Кургани крайнього заходу Подільської височини, Записки НТШ 2002, т. 244, с. 481–505 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів, І. Принада].

·       Курганне поховання ранньоскитського часу у верхів’ях Дністра, Epoka brązu i wczesna epoka źelaza w Karpatach Polskich, Krosno 2003, s. 531–548 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Про час виникнення Белза, Белз і Белзька земля, вип. 1, Белз 2004, с. 18–23.

·       Поселення Х–ХІ ст. біля с. Черчика на Яворівщині, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2005, вип. 9, с. 280–296 [співавт.: Д. Павлів, І. Принадa].

·       Z badań nad najdawniejszymi dziejami rejonu Drohobycza, Drohobycz miasto wielu kultur, Rzeszów, 2005, s. 9–59 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Язичництво та початки християнства у Белзькій та Червенській землях, Белз і Белзька земля, Белз 2006, вип. 2, с. 13–17.

·       Про розвиток ювелірного ремесла у Львові в часи Данила Романовича, Княжа доба. Історія і культура, вип. 1, Львів 2007, с. 233–242.

·       Поселенські структури V/VI – X ст. Верхньої Надбужанщини як підоснова формування Белзької та Червенської земель, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2007, вип.11, с. 101–120.

·       Wspólne polsko-ukraińskie badania nad pradziejami dorzecza górnego Dniestru / Gemeinschaftliche polnisch-ukrainische forschungen zur vorgeschichte des oberen Dnjestrgebietes, U żródeł Europy Środkowo–Wschodniej : pogranicze polsko–ukraińskie w perspektywie badań archeologicznych / Frűhzeit Ostmitteleuropas : Das polnisch–ukrainische Grenzgebiet aus archäologischer Perspektive, Rzeszów 2007, s. 11–33 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Розвиток сільського господарства в Надбужанщині за доби раннього середньовіччя, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2008, вип. 12, с. 200–213.

·       Доісторична пастуша будівля – “стая” з Добростан, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2009, вип. 13, с. 102–111 [співавт.: Д. Павлів].

·       Писемна культура еліти та “мовчазної більшості” у містах Надбужанщини княжої доби, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2010, вип. 14, с. 135–149.

·       Лука (Войнилівська) і кургани Войнилівської височини: штрих з життя та наукової діяльності професора Яна Махніка, Mente et rutro. Studia archaeological Joanni Machnik viro doctissimo octogesimo vitae anno ab amicis, colleges et discipulis oblate, Ressoviae 2010, s. 235–245 [співавт.: Д. Павлів].

Стародавні кургани у міжріччі Вишні і Стривігору Сянсько-Дністровської височини, Kurhany i obrządek pogrzebowy w IV–II tysięcleciu p.n.e. Red. H. Kowalewska-Marszałek, P. Włodarczak, Kraków 2011, s. 295–313 [співавт.: Д. Павлів].

·       Археологічні дослідження Наукового товариства ім. Шевченка, Наукове Товариство імені Шевченка. Енциклопедія, том 1, Київ–Львів 2012, с. 288–295.

·       Дослідження пам’яток княжої доби на Малому Поліссі Львівщини і питання локалізації “Белзьких полів”, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2013, вип. 17, с. 193–222 [співавт.: Д. Павлів].

·       Битва під Ярославом 1245 року: археологічний коментар до літописної розповіді, Przemyśl i ziemia przemyska w strefie wpływów ruskich (X–XIV w.),. Kraków 2013, s. 113–123.

·       На пограниччі давніх європейських культур: дослідження українсько-польсь-кої експедиції у басейні Дністра між Галичем і Журавно, Галич і Галицька земля. Матеріали Міжнародної наукової конференції ( Галич, 30–31 жовтня 2014 р. ), Галич 2014, с. 99–106 [співавт.: Д. Павлів, Я. Махнік].

·       Українсько-польська археологічна експедиція: наукові здобутки і перспективи, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2015, вип. 19, с. 323–347 [співавт.: Д. Павлів, Я. Махнік].

·       Mons altus terrae Belszensis. Висока гора в Белзькій землі (до найдавнішої історії Потелича), Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego, B. Chudzińska, M. Wojenka, M. Wołoszyn (red.), Kraków–Rzeszów (Uniwersytet Jagielloński; Uniwersytet Rzeszowski) 2016, s. 697–711 [співавт.: А. Гавінський].

·       Белз у подорожніх “Записках” Мартина Ґруневеґа, В камне и в бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой. Труды Института истории материальной культуры Российской академии наук, т. ХLVIII, Санкт-Петербург 2017, с. 425–432.

·       Unique bronze mace head fromthe neighborhood of annalistic Zvenyhorod, Acta Militaria Mediaevalia 2017, т. 13, s. 149–153.

·       Михайло Грушевський і формування археологічної науки в Науковому Товаристві ім. Шевченка, Вісник Харківського національного університету: Серія історія 2018, вип. 54, с. 129–142.

Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».

Видання:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї