Бандрівський Микола Стефанович

в.о. завідувача відділу, доктор історичних наук

Археолог, доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім.Івана Крип’якевича НАН України 

Народився 17 грудня 1964 р.В Інституті працює з 1993 р. Учень професора Лариси Крушельницької. Фахівець у галузі археології епохи бронзи – доби раннього заліза та ранніх форм релігії.

У 1991 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. З 1989 р. обраний секретарем Археологічної комісії НТШ (Голова АК НТШ Лариса Крушельницька). 

У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ-ХХ ст.)» (наук. керівник акад. Ярослав Ісаєвич). 

У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза» (за спеціальністю «археологія»).

До основних результатів досліджень М.С.Бандрівського належать:

  • відкриття в Українських Карпатах у 1980-90 рр. наскельних рисунків – петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);
  • виділення і детальна класифікація основних ознак поховань Висоцької культури;
  • розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам’яток Центральної і Західної Європи;
  • виділення пам’яток Михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам’ятками Голіградської культури і найранішими пам’ятками Західноподільської групи;
  • широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової – початку ранньозалізної доби в с.Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання Висоцької культури, в т. ч. парні (чоловік і жінка в обіймах), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;
  • співставив відомі на сьогодні археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;
  • монографічне опрацювання золотих Михалківських скарбів – однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ-першої половини VІІІ ст. до нар. Хр. вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л.І.Крушельницькою);
  • відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об’єктів ХІ-перша пол.ХІІІ ст., чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 р.);
  • співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок в усипальній крипті собору св. Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).

Сьогодні М.С.Бандрівський є один з редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам’яткоохоронної громадської організації «Товариство Шанувальників Львова». 

У 1998-2002 рр. був обраний депутатом Львівської міської Ради (третього демократичного скликання), нині, окрім наукових досліджень, - активно співпрацює із ЗМІ та з виконавчими і законодавчими органами влади в царині збереження і використання пам’яток історії та культури.

Список основних наукових праць:

Монографії, автореферати

  1. Сварожі лики (археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України). Львів, 1992. 102 с.
  2. Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи / Микола Бандрівський. – Львів, 1994. – 163 с.
  3. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури / Микола Бандрівський. – Львів, 2002. – 282 с.
  4. З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові. – Львів, 2009. – С.2-39.
  5. Золоті Михалківські скарби та їх доля / Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька. – Львів, 2012. – 239 с.
  6. Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза / Микола Бандрівський. – Львів : Простір-М, 2014. – 573 с.
  7. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул.Руській (з історії православних храмів Львівського середмістя) / Микола Бандрівський. – Львів, 2014. – 151 с. (13,55 д.а.).

Статті останніх років:

  • Ранньосередньовічний Львів і астрологічні традиції Візантійського імператорського двору (до проблеми поширення чужорідних культових практик при дворі галицьких давньоруських владик) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник за 2015 рік. Кн.І. – С.20-24.
  • З проблематики «до-Левового» періоду в історії Львова (релігієзнавчий екскурс) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник за 2015 рік. Кн.І. – С.12-18.
  • Митрополит Андрей Шептицький – меценат західноукраїнської археології (за матеріалами співпраці з директором музею НТШ Ярославом Пастернаком)// МДАПВ.-Львів, 2015. - Вип.19. - с.93-99;
  • Пам’ятки Верхнього Придністров’я у постголіградський час: Михалківська група (періоди НаВ3-НаС1, 950/920 – 730/720 рр. до нар.Хр.) / Микола Бандрівський // Археологічні студії. – Київ-Чернівці, 2014. – С.104 – 121.
  • Поселенські структури Голіградської культури і основні критерії їхнього виділення в контексті проблеми протоурбанізаційних процесів у Верхньому Придністер’ї та Північно-Східних Карпатах в останній чверті ІІ тис. до нар. Хр. / Микола Бандрівський // МДАПВ. – Львів, 2013. – Вип.17. – С.73 – 110.

 Повна бібліографія

 

Оголошення:

26 лютого 2019 р. о 16.00 год.  відбудеться презентація карти "Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923", на якій виступить доктор історичних наук М.Р.Литвин.
Новини:

ІХ наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича

Читання відбудуться 7 березня 2019 року в Інституті українознавства ім.І.Крип’якевича.

Нові видання відділу української мови. «Слово – словник – корпус»

Збірник містить статті, які стосуються діалектного словникарства, його особливостей та основних аспектів становлення. У матеріалах порушено питання структурування та диференціації лексики українських говорів, проблеми її представлення в лексикографічних працях.
Видання:

Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Випуск 17