Бандрівський Микола Стефанович

старший науковий співробітник, доктор історичних наук

Народився 17 грудня 1964 р.

У 1991 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

1989 року обраний секретарем Археологічної комісії НТШ (Голова АК НТШ Лариса Крушельницька). 

У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ-ХХ ст.)» (науковий керівник акад. Ярослав Ісаєвич). 

У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза».

В Інституті працює від 1993 р. Учень професора Лариси Крушельницької.

Один із редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам’яткоохоронної громадської організації «Товариство Шанувальників Львова». 

Наукові зацікавлення: археологія епохи бронзи – доби раннього заліза та ранніх форм релігії.

 

Основні результати досліджень

·       відкриття в Українських Карпатах у 1980–1990 рр. наскельних рисунків – петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);

·       виділення і детальна класифікація основних ознак поховань Висоцької культури;

·       розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам’яток Центральної і Західної Європи;

·       виділення пам’яток Михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам’ятками Голіградської культури і найранішими пам’ятками Західноподільської групи;

·       широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової – початку ранньозалізної доби в с. Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання Висоцької культури, в т. ч. парні (чоловік і жінка в обіймах), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;

·       зіставив відомі на сьогодні археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;

·       монографічне опрацювання золотих Михалківських скарбів – однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ-першої половини VІІІ ст. до нар. Хр. вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л.І. Крушельницькою);

·       відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об’єктів ХІ – перша пол. ХІІІ ст., чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 р.);

·       співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок в усипальній крипті собору св. Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).

 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=TvNJLmoAAAAJ

Е-mail: bandrm@ukr.net

 

Основні наукові праці

Монографії

·      Сварожі лики (археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України). – Львів, 1992. –102 с.

·      Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи. – Львів, 1994. – 163 с.

·      Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. – Львів, 2002. – 282 с.

·      З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові. – Львів, 2009. – С.2–39.

·      Золоті Михалківські скарби та їх доля. – Львів, 2012. – 239 с. [співавт.: Л. Крушельницька]

·      Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза. – Львів : Простір-М, 2014. – 573 с.

·      Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів Львівського середмістя). – Львів, 2014. – 151 с.

Статті

·      Ранньосередньовічний Львів і астрологічні традиції Візантійського імператорського двору (до проблеми поширення чужорідних культових практик при дворі галицьких давньоруських владик) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник за 2015 рік. – Кн. І. – С. 20–24.

·      З проблематики «до-Левового» періоду в історії Львова (релігієзнавчий екскурс) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник за 2015 рік. – Кн. І. – С.12–18.

·      Митрополит Андрей Шептицький – меценат західноукраїнської археології (за матеріалами співпраці з директором музею НТШ Ярославом Пастернаком) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2015. – Вип.19. –С. 93–99.

·      Пам’ятки Верхнього Придністров’я у постголіградський час: Михалківська група (періоди НаВ3-НаС1, 950/920 – 730/720 рр. до нар. Хр.)  // Археологічні студії. – Київ; Чернівці, 2014. – С.104–121.

·      Поселенські структури Голіградської культури і основні критерії їхнього виділення в контексті проблеми протоурбанізаційних процесів у Верхньому Придністер’ї та Північно-Східних Карпатах в останній чверті ІІ тис. до нар. Хр. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2013. – Вип.17. – С.73–110.

Оголошення:
Новини:

Лекція Любомира Хахули "Two Ukrainian Historical Memories about World War II: Kyiv and Lviv"

23 жовтня 2019 р. докторант Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту Любомир Хахула виголосив англійською мовою лекцію для студентів Європейського Колегіуму в Натоліні (College of Europe in Natolin) "Two Ukrainian Historical Memories about World War II: Kyiv and Lviv", яка викликала жваву дискусію про особливості української національної пам'яті про Другу світову війну.

Міжнародна наукова конференція «Діалектний часопростір. Світлої пам’яті Наталі Хобзей».

10–11 жовтня 2019 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалектний часопростір. Світлої пам’яті Наталі Хобзей».
Видання:

Александрович Володимир. Холмська ікона Богородиці з Емануїлом