Ільницький Микола Миколайович

провідний науковий співробітник, член-кореспондент НАН України

Народився 23 вересня 1934 року в с. Ільник Турківського р-ну Львівської обл.

1957 року закінчив Дрогобицький педінститут.

1973 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Творчість Михайла Яцкова в контексті ідейно-естетичної боротьби в українській літературі початку XX століття»

1984 захистив докторську дисертацію на тему: «Сучасна українська радянська поезія: літературний процес і еволюція образності».

В Інституті працює від 1990 року: завідувач відділу української літератури (1990–2009), провідний науковий співробітник (за сумісництвом).

Член редколегії наукових збірників „Українське літературознавство” (Львів), „Вісник Львівського університету. Серія філологічна”, „Studia slovakistica”. Слов’янські акорди” (Ужгород), „Українські студії” (Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, „Франкознавчі студії” (Дрогобич), „Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові”, „Парадигма” (Львів), „Шашкевичіана” (Львів)

Член редколегій журналів „Дзвін” (Львів, „Дивослово” (Київ).

Член спеціалізованої вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка.

Співпрацює з Львівським національним університетом імені Івана Франка (основне місце праці), Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ.

Наукові зацікавлення: історія української літератури, проблематика сучасного літературного процесу, компаративістика.

         

Нагороди

·         Заслужений діяч науки і техніки України

·         відзнаки НАНУ „за наукові досягнення” та „За підготовку наукової зміни”

·         лауреат премій імені Івана Франка

·         лауреат премій ім. Олександра Білецького в галузі літературно-наукової критики

·         знак „Петро Могила” МОН України,

·         „Почесна відзнака” Національної Спілки письменників України.

 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&user=dljDzJQAAAAJ

 

Основні наукові праці

Монографії

„На вістрі серця і пера: (Про спадкоємність художніх ідей і новаторство в сучасній українській поезії”) – Київ: Дніпро, 1980. – 263 с.

„Багатогранність єдності: Проблемно-стильові тенденції української радянської поезіі”). – Київ: Дніпро, 1984. – 240 с.

 „От поколения к поколению: Литературоведческие очерки и портреты”. – Москва: Советский писатель, 1984. – 288 с.

 „Іван Драч: Нарис творчості. – Київ: Рад. письменник, 1986. – 220 с.

„Людина в історії: Сучасний український історичний роман. – Київ: Дніпро, 1989. – 355 с.

,„Від „Молодої Музи” до „Празької школи”. Кн. 1, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 1995. – 318 с.

„Драма без катарсису: Сторінки літературного життя Львова першої половини ХХ століття”. Кн. 1. – Львів: Місіонер, 1999. – 212 с.

„Ключем метафори відімкнені уста… Поезія Ігоря Калинця. – Париж; Львів; Цвікау: „Зерна”, 2001. – 189 с.

„Драма без катарсису: Сторінки літературного життя Львова другої половини ХХ століття”. – Кн. 2. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. – 256 с.;

 „У фокусі віддзеркалень”/ передм. Б. Тихолоза: Львівський національний університет ім. І. Франка. – Львів, 2005. – 549 с.

„На перехрестях віку: у 3-х книгах / передм. І. Дзюби. – Київ: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія, 2008–2009. – Кн. 1 – 830 с., кн. 2.– 703 с., кн. 3. – 902 с.

„Знаки доби і грані таланту. – Київ: Кліо, 2014. – 428 с.

Формули осягання Антонича. – Львів: Піраміда, 2015. – 235 с.

Розділи у колективних монографіях

Богдан Лепкий, Петро Карманський, Василь Пачовський Михайло Яцків, Стрілецька поезія, Богдан-Ігор Антонич. – С. 33–59.

Поети „Празької школи” // Історія української літератури: у 3-х т. – Т. 1. – Київ: Либідь, 1993. – С. 426–433.

Літературне життя Львова міжвоєнного двадцятиліття: Літературний Львів (1939–1941), Літературне життя (1941–1944), Літературне життя (1944–1953), Літературні процеси 50-80-х, Література (1990-ті рр.) // Історія Львова: в 3-х т. – Т. 3. – Львів: Центр Європи, 2007. – С. 117-122,184-188, 236-238, 277-281, 367-372, 441.

Художні переклади

Бгаґавадґіта (Божественна пісня). з санскриту. – Париж; Львів; Цвікау: Зерна, 1999. – 100 с.

Сааді Ширазі. Бустан. З фарсі / наук. підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади. – Тернопіль: Богдан, 2016. – 526 с.

Фірдоусі Абулькасим. Шах-наме. Розділи з поми. З фарсі. Кн. 1. Наукова підготовка тексту Романа Гамади. – Тернопіль: Богдан, 2017. – 224 с.

Фірдоусі Абулькасим. Шах-наме. Розділи з поеми. з фарсі. Кн. 2. Наук. підготовка тексту, примітки Романа Гамади та Надії Вишневської. – Тернопіль: Богдан, 2018. – 224 с.

Статті

Й. В. Ґете й І. Франко. Антиномія природи і духу // Франкознавчі студії. Збірник наукових праць / Дрогобицький державний університет ім. І. Франка. – Дрогобич: Коло, 2015. – Вип. 6. – С. 73–90.

Відкритий на всі прочитання: (До дискусії про природу Шевченкового вірша) // Тарас Шевченко: Апостол правди і науки: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Міністерство освіти і науки, Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2015. – С. 147–158.

 Історія однієї фальсифікації: (З приводу приписуваної Франкові поеми „Папі в альбом”) // Записки НТШ. Праці філологічної секції. Т. ССLХІХ. – Львів, 2016. – С. 18–20.

„Мав у собі щось сковородинського…” (Михайло Мухин) // Слово і Час. – 2015. – № 8.

„Поруч із ним ішли два велетні – Білий і Чорний: (Міфологічна основа оповідання Івана Франка „Як Юра Шикманюк брів Черемош”) // Слово і Час. – 2017. – № 7. – С. 36–42.

„Від «Української хати» до «Нової України» (Павло Богацький) // Творчий шлях Павла Богацького в контексті української літератури ХХ століття: Збірник наукових праць. – Вінниця, 2017. – Вип. 5. – С. 8–18.

Збентежений талант (Ярослав Цурковський) // Слово і Час. – 2016. – № 4. – С. 3–15ю

Модус меандра: літературне покоління поза межами державного простору // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2018. – Вип. 67. – С. 8–18ю

Кроки до себе, або Від тополиної заметілі до сивих ночей. – Передм. до кн.: Роман Іваничук. Тополина заметіль. – Харків: Фоліо, 2018. – С. 3–10.


Пов'язані публікації

Іван Франко у критиці: західноукраїнська рецепція 20-30-х років ХХ ст.
На перехрестях віку
Вересневі відлуння: Поезії. Переклади
Оголошення:
Новини:

Відбулася конференція “Релігійно-культурні процеси в країнах Центрально-Східної Європи: випробовування війною”

21–22 листопада 2019 р. у Львові відбулася конференція “Релігійно-культурні процеси в країнах Центрально-Східної Європи: випробовування війною”. Організаторами події були Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії та Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України за особливого сприяння Ірини Орлевич. В події взяли участь як українські дослідники, так і польські колеги.

Захисти дисертацій Рудої О.В. та Середюк М.С.

3 грудня 2019 р. о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України відбудуться захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальностями 07.00.01 – історія України та 07.00.02 – всесвітня історія та на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України:

Видання:

Скарби українських говорів: тексти про борщ