Книш Ярослав Богданович

науковий співробітник, кандидат історичних наук

Народився 5 грудня 1963р. у с. Забужжя Сокальського р-ну Львівської обл., у якому в 1981р. закінчив середню школу. У 1981-1986 рр. навчався на історичному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка. У 1986-1989 рр. працював учителем історії та суспільствознавства у Буській СШ № 2. У 1989-1992 рр. навчався в аспірантурі Інституту суспільних наук. У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію: “Суспільно-політичний, економічний і культурний розвиток Белзького воєводства у першій половині XVIIст.” Автор понад 90 публікацій. Коло наукових зацікавлень Галицько-Волинська держава, літописання, рання історія Львова, історія Белзщини.

Список основних наукових робіт:

Монографія

- Львів: Таємниці княжої доби.– Львів: ЛА. Піраміда, 2005 – 98 с.

Статті

– Проблеми хронології перших київських князів // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісії НТШ в Україні. – Львів, 1999. – Вип.. другий (1995-1997). – С. 205-215.

– Фрагменти невідомого списку Іпатіївського літопису // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Романовича. – Львів, 2001. – С. 86-105.

– Дипломатія княжої доби // Історія української культури. У 5 томах. – К., 2001. – Т. 2. – С.49-57.

– Заснування Львова // Семінарій “Княжі часи”. – Львів, 2002. – С. 7-11.

– Заснування міста. Від центру уділу до “найблагословеннішої столиці королівства”. Столичне місто короля Юрія та його спадкоємців // Історія Львова. – Львів, 2006. – Пб І. – С.53-60.

– Список Іпатіївського літопису з бібліотеки Григорія Полетики // Княжа доба: історія і культура. – Львів, 2007. – Вип.1. – С. 154-165.

– Мідні динарії князя Юрія Тройденовича. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / голов. ред. Микола Литвин; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. Вип. 14. С. 5–13.

– Нариси історії Белза (до 1772 року). Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціо-політичного розвитку й осмислення культурної спадщини / відп. ред. І. Л. Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. С. 325–337.

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.

Видання:

Книш Ярослав Богданович

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

Золочівська округа ОУН у документах і матеріалах