Муза і чин Остапа Луцького

Муза і чин Остапа Луцького / Упорядники: Василь Деревінський, Данило Ільницький, Петро Ляшкевич, Надія Мориквас. – Київ: Смолоскип, 2016. – 936 с.; іл.

У запропонованій увазі читачів книжці «Муза і чин Остапа Луцького» зібрано тексти, присвячені життю і діяльності цього непересічного українця. Його образ органічно висвітлено у різних площинах: і як літератора, і як громадсько-політичного діяча. У виданні подано також авторські поетичні збірки, переклади, ріноманітні статті, щоденникові записи й вибраний епістолярій. Книжка буде цікава літературознавцям, історикам, політикам і громадським активістам, - всім, кому небайдужа доля України.

Зміст книги та передмова до неї - на сторінці видавництва "Смолоскип".

Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбулася презентація книги Ярослава Ісаєвича «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.»

Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики

14 вересня 2025 р. в Історико-меморіальному музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.