МІГРАЦІЇ ЧИ КУЛЬТУРНІ КОНТАКТИ: ЩОДО ТЕОРІЇ «ЯМНОЇ НАВАЛИ» НА ТЕРЕНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Автор
Світлана ІВАНОВА, Марія ВОЙТОВИЧ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-56-105
Анотація

Зазаначено, що з ямною культурно-історичною спільнотою низка дослідників пов’язує міграцію предків індоєвропейців до Європи. Встановлено, що на підставі порівняння геномних маркерів з останків представників волго-уральської групи ямної культури і представників європейських популяцій від мезоліту до бронзового віку західні генетики нещодавно запропонували свій варіант концепції масової міграції представників ямної культури в Центральну Європу, що привела до появи культури шнурової кераміки. Зауважено, що з археологічного погляду ні ця масштабна міграція, ні походження «шнуровиків» від «ямників» не простежуються. Висунуто припущення, що формування культур шнурової кераміки йшло паралельно з формуванням ямної культурної спільноти, на єдиному генетичному субстраті. Відзначено, що подібність генетичних детермінантів у ЯКІС і КШК – це не результат формування однієї культури з іншої, а вказує на загальну генетичну підоснову, що з’явилася внаслідок складних процесів взаємодії землеробських і степових популяцій, які в подальшому розвивалися за індивідуальними культурними траєкторіями. Просування ямного населення на захід розглянуто як інтрузію в місцеве середовище, а не як його масову міграцію у Центральну Європу. Припущено, що тут мала місце «торгова колонізація» з утворенням анклавів, що охоплюють прибулих і місцеве населення, із поступовим просуванням на захід. На користь чого свідчить той факт, що в Центральній Європі досліджено близько 20 поховань ямної культури, які не становлять єдиного комплексу, а трапляються на могильниках різних культур. Встановлено, що основний рух населення ямної культури на захід ішов уздовж Дунаю та частково через Трансильванію, де пам’ятки КШК невідомі. Вихідною територією, з якої здійснювалась інтрузія, трактовано Північно-Західне Причорномор’я. Висновано, що така статистична інформація дає підстави сумніватись у масовій міграції носіїв ямної культури з Волго-Уральського межиріччя у Центральну Європу.

Зазначено, що натомість значно чіткіше виражена міграція середньодніпровської культури, яка оселилася на території Північного Передкарпаття і Сокальської гряди. Встановлено, що населення цієї культури влилося у середовище місцевої КШК, утворивши синкретичні пам’ятки з ознаками двох, а інколи і трьох (ямна/катакамбна) культур. Відомо, що слідом за середньодніпровською культурою у північно-західному напрямку в Центральну Європу проникали представники катакомбної, наявність яких найчіткіше простежено в середовищі стжижовської. Встановлено, що все частіше фіксується рух людності культури Бабине на територію Передкарпаття, а особливо на терени Західної Волині – у місця, де локалізовані виходи кременю, середовище городоцько-здовбицької та стжижовської культур.

Ключові слова

ямна культура, культура шнурової кераміки, катакомбна культура, середньодніпровська культура, стжижовська культура, міграція, міжкультурні контакти, курган, поховання.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Svitlana IVANOVA, Maria VOITOVYCH
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-56-105
Annotation

It is noted that some researchers have associated the migration of ancestors of Indo-Europeans to Europe with the Yamna cultural and historical community. It is established that based on a comparison of genomic markers from the remains of the Volga-Ural group of Yamna culture and representatives of European populations from the Mesolithic to the Bronze Age, Western geneticists recently proposed their concept of mass migration of bearers of Yamna culture to Central Europe, which led to the emergence of Corded ware culture. It is noted that from the archaeological point of view, neither this large-scale migration nor the origin of the «Corded ware culture people» from the «Yamna culture people» can be traced. It has been suggested that the formation of Corded ware cultures took place along with the formation of Yamna cultural community on a unified genetic substrate. It is noted that the similarity of genetic determinants in YCHC and CWC is not the result of the formation of one culture from another, but indicates a common genetic basis, which arose from complex processes of interaction between agricultural and steppe populations, which later developed according to individual cultural trajectories. The advance of the Yamna population to the west is considered as an intrusion into the local environment, not as its mass migration to Central Europe. It is assumed that there was a «trade colonization» with the formation of enclaves, covering the newcomers and the local population, with a gradual advance to the west. This is supported by the fact that in Central Europe about 20 burials of Yamna culture have been studied, which do not form a unified complex but occur in cemeteries of different cultures. It has been established that the main movement of the population of the Yamna culture to the west was along the Danube and partly through Transylvania, where the sites of CWC are unknown. The initial area from which the intrusion was carried out is the North-Western Black Sea region. It is concluded that such statistical information gives reason to doubt the mass migration of bearers of Yamna culture from the Volga-Ural watershed to Central Europe.

It is noted that instead the migration of the Seredniodniprovska culture, which settled on the territory of the Northern Sub-Carpathian region and the Sokal Ridge, is much more clearly expressed. It has been established that the population of this culture joined the local CWC environment, forming syncretic sites with features of two and sometimes three (Yamna/Catacombna) cultures. It is known that after Seredniodniprovska culture the representatives of Catacombna culture penetrated Central Europe in the north-western direction. Their presence is most clearly traced in the environment of Strzyżowska culture. It has been established that the movement of the Babyne culture population to the territory of the Sub-Carpathian region, and especially to the Western Volhynia to places where flint outcrops are localized, the environment of Horodok-Zdovbytsia and Strzyżowska cultures is increasingly observed.

Keywords
Yamna culture, Corded ware culture, Catacombna culture, Seredniodniprovska culture, Strzyżowska culture, migration, intercultural contacts, barrow, burial.
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».