ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ПАЛЕОЛІТУ ЧИСТОПАДІВ (ПОДІЛЬСЬКА ВИСОЧИНА): СЕРЕДНІЙ ЧИ ВЕРХНІЙ ПАЛЕОЛІТ
Тернопільське плато – це великий
геоморфологічний район, що займає значну частину Подільської височини. Питання
заселення цього географічного регіону палеолітичною людиною тривалий час
залишалося мало дослідженим. Особливості рельєфу і геологічної будови території
вказували на перспективність палеолітичних знахідок у цій частині Подільської
височини. Однак ще донедавна інформації щодо найдавнішого заселення цього
регіону не було. Першою знахідкою, з якої бере початок наукове дослідження
пам’яток періоду палеоліту на території центральної частини Тернопільського
плато Подільської височини, стала велика масивна пластина, виявлена у 1880‑х рр.
в околицях с. Чистопади Тернопільського (колишнього Зборівського) р‑ну
Тернопільської обл. Контекст, у якому вона була знайдена, невідомий, що не
дало змогу ширше схарактеризувати історію заселення цього регіону.
У 2020 р. поблизу
с. Чистопади в недіючому глинистому кар’єрі на правому березі
р. Серет археолог Василь Ільчишин виявив палеолітичну пластину, що є
доволі рідкісним для цієї частини Тернопільського плато. У цій статті
схарактеризовано розріз четвертинних відкладів, у якому знайдено цю пластину,
висловлено думку про її геологічний вік, а також підкреслено певну
невідповідність між геологічними (стратиграфічними) й археологічними
датуваннями. Нема, на жаль, і єдиної думки щодо знахідки біля Чистопадів у 80-х
роках ХІХ ст. масивної ретушованої пластини (або відщепа видовжених
пропорцій) овальної форми, який різні дослідники датують від раннього до пізнього
палеоліту. Отже, загадка Чистопадів досі не розв’язана. Ми вбачаємо, що вирішення
цієї проблеми можливе шляхом проведення археологічних розкопок значного об’єму
і пошуку, зокрема, повноцінної палеолітичної пам’ятки.
палеоліт, пластина,
лесово-ґрунтова серія, дубнівський викопний ґрунт, соліфлюкція, Подільська
височина.
The Ternopil
Plateau is a large geomorphological region that occupies a significant part of
the Podollian Upland. The issue of the occupation of this geographical area by
Palaeolithic people remained little researched for a long time. Peculiarities
of the relief and the geological structure of the territory indicated the
prospectiveness of Palaeolithic finds in this part of the Podollian Upland.
However, until recently, there was no information about the earliest occupation
of this region. The first find, from which the scientific study of the sites of
the Palaeolithic period on the territory of the central part of the Ternopil
Plateau of the Podollian Upland began, was a large massive blade discovered in
the 1880s in the vicinity of the village of Chystopady of Ternopil (former
Zboriv) district, Ternopil region. The context in which it was found is
unknown, which did not allow characterizing widely the history of the
settlement of this region.
In 2020, near the
village of Chystopady, in an abandoned loess quarry on the right bank of the
Seret River, archaeologist Vasyl Ilchyshyn discovered a Palaeolithic blade,
which is quite rare for this part of the Ternopil Plateau. The section of
Quaternary sediments in which this blade was found is characterized in this
article, an opinion about its geological age is expressed, and also some
mismatch between geological (stratigraphic) and archaeological dating is
emphasized. Unfortunately, there is no consensus on the find near Chystopady discovered
in the 80s of the XIX century a massive retouched blade (or flake of elongated
proportions) of an oval shape, which various researchers date from the Early to
Late Palaeolithic. So, the puzzle of Chystopady is still not solved. We
consider that the solution to this problem is possible by carrying out
large-scale archaeological excavations and searching, in particular, for a
full-fledged Palaeolithic site.
Palaeolithic, blade, loess-palaeosol sequences, Dubno fossil soil, solifluction, Podollian Upland.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».