АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЄВГЕНА ТРИФІЛЬЄВА Й ОЛЕКСАНДРА ПОКРОВСЬКОГО
Зазначено, що
хоча Євген Трифільєв і Олександр Покровський – маловідомі постаті в
археологічному середовищі, проте їхній внесок у розвиток цієї науки доволі
вагомий. Встановлено, що формування інтересу до археологічних досліджень у
науковців переважно пов’язане із проведенням у Харкові в 1902 р.
ХІІ Археологічного з’їзду, під час підготовчих робіт до якого вони були
залучені до проведення розкопок.
З’ясовано, що в
1900 р. за клопотанням Харківського попереднього комітету науковці
отримали відкриті листи на проведення археологічних досліджень:
О. Покровського відправлено до Ізюмського повіту, Є. Трифільєва – до
Старобільського й Куп’янського; згодом О. Покровський приєднався до
розкопок щойно відкритого Верхньосалтівського катакомбного могильника.
Простежено, що про результати досліджень О. Покровський і
Є. Трифільєв неодноразово звітували на засіданнях ХПК, а згодом матеріали розкопок лягли в основу
доповідей, із якими вони виступили на ХІІ Археологічному з’їзді.
Встановлено, що
надалі О. Покровський археологічні дослідження не проводив, за винятком
незначних робіт у 1920 р. на Верхньосалтівському могильнику;
Є. Трифільєв же продовжив діяльність на ниві археології у зв’язку з
підготовкою ХІІІ Археологічного з’їзду, який відбувся у 1905 р. у
Катеринославі, зокрема провів розкопки курганів на території Харківської та
Катеринославської губерній. З’ясовано, що на Харківщині вчений дослідив кургани
скіфської доби біля с. Дергачі, а на Катеринославщині займався розкопками
курганів на території Маріупольського повіту. Зазначено, що головним завданням
Є. Трифільєва було встановлення зв’язку між курганами та кам’яними бабами,
а також визначення їхньої культурної належності; 1923 р. проводив розкопки
курганів поблизу м. Одеси. Відтак виснувано, що археологічна діяльність
О. Покровського та Є. Трифільєва переважно була пов’язана з
підготовкою і проведенням археологічних з’їздів.
Ye. Tryfiliev
and O. Pokrovskyi are little-known figures in the archaeological
environment. Nevertheless, their contribution to the development of archeology
is quite significant. The formation of interest in archaeological research among
these scientists is mainly associated with the XII Archaeological Congress
held in Kharkiv in 1902. O. Pokrovskyi and Ye. Tryfiliev were
involved in the excavations during the preparatory work for the scientific
forum. These scientists received open letters to conduct archaeological
research in 1900 at the request of the Kharkiv preliminary committee:
O. Pokrovskyi was sent to the Izyumsky district and Ye. Tryfiliev –
to the Starobelsky and Kupyansky districts. Subsequently, O. Pokrovskyi
joined the excavation of the newly opened Verkhnesaltovsky catacomb burial
ground. O. Pokrovskyi and Ye. Tryfiliev reported on the results of
their research at the meetings of the Kharkiv preliminary committee, and then
the materials of the excavations formed the basis of their reports at the XII
Archaeological Congress. In the future, O. Pokrovskyi did not carry out
archaeological research, except for minor works in 1920 at the Verkhnesaltovsky
burial ground. Ye. Tryfiliev, however, continued his activities in the
field of archeology in connection with the preparation of the XIII
Archaeological Congress, which took place in 1905 in Кaterуnoslav. In
particular, he excavated burial mounds in Kharkiv and Кaterуnoslav provinces
territory. In the Kharkiv region, the scientist investigated the mounds of the
Scythian era near the village Dergachi, and in the Кaterуnoslav region, he was
engaged in the excavation of burial mounds on Mariupol district’s territory.
The major task of Ye. Tryfiliev was to establish a connection between the
kurgans and stone women, as well as to determine their cultural affiliation. In
1923, Ye. Tryfiliev carried out excavations of burial mounds near Odessa.
Thus, it can be concluded that the archaeological activity of
O. Pokrovskyi and Ye. Tryfiliev was mainly associated with the
preparation and conduct of Archaeological Congresses.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».