УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ТА МУЗЕЙНИКИ ПІД ТИСКОМ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ: СЕРЕДИНА 1920-х РОКІВ

Автор
Олександр БОНЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-299-306
Анотація

Показано форми й методи тиску більшовицького тоталітарного режиму на українських археологів і музейників у середині 1920-х років та намагання встановити повний контроль над суспільством уже від початку утвердження в Україні. Констатовано, що більшовицька влада не приховувала негативного ставлення до інтелігенції – це набуло гострого політичного значення, оскільки чимало інтелектуалів були активними учасниками української революції. Зазначено, що тотальний контроль здійснювався і за окремими її представниками, відомими своїм несприйняттям нового режиму. Стверджено, що ідеологічний тиск на інтелігенцію відбувався і в період «українізації» у 1920-х роках – від початку утвердження режиму в 1921 р. каральні органи намагалися контролювати інтелігенцію, використовуючи для цього систему сексотів, яких вербували в її середовищі або у нього вводили.

Встановлено, що з 1923 р. і надалі ця система удосконалювалася – мережа інформаторів повідомляла про політичні настрої викладачів та студентів, на них заводили картки-формуляри, де зберігали характеристики політичної діяльності та відкладали повідомлення інформаторів. Зазначено, що політбюро ЦК КП(б)У неодноразово розглядало питання щодо української інтелігенції та її чільних представників, відтак у 1923–1926 рр. відбулися звільнення і переслідування директорів та співробітників провідних музеїв підрадянської України. З’ясовано, що підставами для звільнення і тиску слугували неналежне зберігання музейних цінностей, господарські порушення, а також невиконання завдань «пролетаризації музеїв», тобто ідеологічні підстави. Вже в середині 1920 рр. мали місце різноманітні форми тиску на українських археологів, музейників – адміністративний, кримінальний, ідеологічний, які притаманні періоду масових репресій. Все це здійснювалось на основі розгортання мережі інформаторів у середовищі інтелігенції з метою контролю і впливу.

Ключові слова

археологи, музейники, 1920-ті роки, більшовицький режим, М. Макаренко, Д. Яворницький, М. Біляшівський, М. Рудинський.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleksandr BON
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-299-306
Annotation

The Objective of this research is to show the forms and methods of influence of soviet totalitarian regime on Ukrainian archeologists and museumists in mid 1920th. Soviets aimed at total control over the society from the very beginning of its foundation in Ukraine. Soviets were openly opposite to intellectuals. It was especially drastic in Ukraine as the majority of Ukrainian intellectuals were the active participants of the Ukrainian revolution. Also, total control was established over the particular intellectuals, who were known for their opposition to the new regime. Ideological pressure was active during the period of «Ukrainisation» in 1920th. From the beginning of the regime’s foundation in 1920th, repressive authorities were trying to control the intellectuals. For this «seksots» were used, people recruited among intellectuals or «inserted» there. From 1923 and beyond this system was evolving – informers were reporting as to the political views of professors and students, packages of information were formed about those, where notes of informers were saved.

PolitBureau CPU have been considering multiple cases against Ukrainian intellectuals and its representatives. In 1923–1925th there were forced resignations of directors and employees of the most important museums of soviet Ukraine. In that period resigned the director of All-Ukrainian museum named after T. Shevchenko M. Bilyashivskii, Arts Museum of VUAN M. Makarenko, Poltava reginal museum M. Rudnytskiy, D. Yavornytskii in Katerynoslav was under pressure as well. The grounds for dismissal were connected to unproper performance of duties: unproper storage of artifacts, mismanagement. Also, the ground of insufficient «proletatrisation of museums» was used – thus the dismissals were on ideological grounds.

Conclusions. In the middle of 1920th there were a couple of types of pressure on museumists and archaeologists: administrative, criminal, ideological, which are not uncommon to the repressions period. All that took place when the web of informers among the intellectuals was formed with the aim of control and influence.

Keywords

archeologists, museumists, 1920th, soviet regime, М. Makarenko, D. Yavornytskii, M. Bilyashivskii, M. Rudnytskiy.

Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».