АРХЕОЛОГІЯ ЯК ПРОФЕСІЯ ОЧИМА САМИХ НАУКОВЦІВ
Визначено, що, на думку респондентів, археологам потрібні ті ж якості,
що й іншим науковцям чи, навіть, науковцям-польовикам, а також деякі специфічні
– любов до речей та почуття стилю; також опитані визнали наявність поділу на
«польовиків» і «кабінетних вчених». Встановлено, що більшість із них також
погодилася, що професія археолога накладає відбиток на повсякденне життя через
необхідність проводити багато часу в полі. Щодо критеріїв археологічної
майстерності, то висловлено думки щодо окремих для польовиків і теоретиків, а
загальним назване вміння висувати принципово нові ідеї на основі археологічних
матеріалів. Відзначено провідну роль університетської освіти та практичної
роботи в полі у передачі фахових археологічних знань. У якості вчителів названо
провідних фахівці того часу, відповідно до спеціалізації респондентів. Усіма
опитаними відзначено наявність контролю за веденням польової документації за
радянських часів і сьогодні, а також зміни, які відбулися за останні понад 30 років. Згадано також про труднощі з доступом до археологічних
матеріалів й архівів.
Встановлено, що респонденти вбачають вплив НТР на археологію у
впровадженні комп’ютерних технологій та інших інновацій. Загадано й про чергу
на публікацію монографій і статей у СРСР, тоді як сьогодні існують тільки
фінансові обмеження. Виявлено, що лише деякі інформанти брали участь у
міжнародних проектах чи виїжджали за кордон у радянські часи, а респонденти з
Росії вважають, що за СРСР було менше проблем із доступом до зарубіжної
літератури, у 1990-ті відбувся справжній провал, а зараз ситуація покращилася.
Відзначено, що всі респонденти належать до одного покоління, тому їх
досвід багато в чому подібний, не зважаючи на належність до різних наукових
центрів, але вже зараз спостерігаються зміни, зумовлені окремим розвитком
археології в Україні та Росії.
In Ukraine the anthropology of science has not been studied for a long period but this field is actual because it gives a possibility to
explore a process of scientific production and its influence on different sites
of the modern society. Since 2016 the survey has been provided by the author
interviewing scholars who worked in archaeological establishments of Kiev, St.
Petersburg (Leningrad), Moscow and other cities. The self-perception of the
profession by archaeologists and the process of production and transfer of
knowledge among archaeological academic community have been studied. The aim of
this article is to present primary results of this research which is based on 8
semi-structured interviews.
Respondents suppose that archaeologists need the same features as other
scientists or even field researchers as well as some specific characters, e.g.,
love to artifacts and sense of stile. All questioned people have agreed that
there is a subdivision into field researchers and armchair scientists in
archaeology. And the most of the survey participants
have confirmed an effect of the profession on everyday life because they have
to spend a lot of time in field.
Discussing criteria of archaeological craftsmanship it has been stated
that different criteria should be for field researchers and theorists. The
skill to put new principal ideas forward basing on archaeological records has
been mentioned as a common criterion for both groups. It has been noted that
university education and field practice play central part in a transfer of
professional archaeological knowledge. Leading archaeologists of that time have
been designated as respondents’ tutors.
All interviewees have reported about an existence of the control over
archaeological field documentation during the Soviet time and nowadays and
changes which have passed for the last 30 years. Difficulties with an access to
archaeological materials and archives have been mentioned too.
On the respondents’ opinion, computer technologies implementation into archaeology and other
innovations might be recognized as an effect of the scientific-technical
revolution. Also they have reported about a queue to publish research papers
and books in the USSR. Now there are only limitations caused by financial
problems.
Only few informants took part in international projects and went abroad
in the Soviet time. Respondents from Russia have stated that there were fewer
difficulties with an access to foreign archaeological literature in the USSR
then it was a total collapse in 1990s and the situation becomes better now.
It has been emphasized that all interviewees belong to one generation of
scholars that’s why their experience is very similar despite their academic
work in research centers of different cities but now it is possible to
recognize changes caused by a separate development of archaeology in Ukraine
and Russia.
Soviet archaeology, anthropology of science, professional knowledge,
professional identity, history of archaeology.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».