Українська мова в Галичині: історичний вимір

Українська мова в Галичині: історичний вимір / [відп. ред. Я. Ісаєвич, М. Мозер, Н. Хобзей]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – 332 с. – (Серія "Історія мови").

Збірник відкриває нову книжкову серію відділу української мови – "Історія мови". Пропоновані розвідки висвітлюють проблеми представлення української ("руської") мови в галицьких граматиках до 1849 р., дослідження мови галицьких проповідників ХІХ ст., історію та особливості становлення філософської і медичної термінології.

У статтях також порушено питання говорів української мови Галичини, українсько-польських взаємовпливів, визначення діалектної основи словника І. Лаврівського початку ХІХ ст., мовної політики в міжвоєнний час, діалектних записів про Першу світову війну, культурологічних та літературознавчих аспектів.

Книга демонструє мовно-культурний світ Галичини від кінця ХІХ ст. і дотепер: його специфіку і суперечливість, багатовимірність і українськість.

Відповідальні редактори:

- академік НАН України Ярослав Ісаєвич ,
- професор Міхаель Мозер,
- канд. філол. наук Наталія Хобзей.

ISBN 978–966–02-6064–1 (cерія)
ISBN 966–966–02-6065–8

Зміст:

Передмова - 6
Міхаель Мозер. “Русини” й “руська мова” в галицьких граматиках першої половини ХІХ століття - 9
Тетяна Ястремська. Діалектний простір Галичини: говірки української мови - 55
Janusz Rieger. Ukraińskie interferencje w słownictwie polszczyzny w Galicji - 107
Ірина Сус. Українська народна мова в “Матеріялах до словаря русскаго” Івана Лаврівського - 124
Пилип Гофенедер. Мова галицьких проповідників ХІХ століття у контексті розвитку сучасної української мови - 137
Марина Гьофінггофф. До історії формування української філософської термінології в Галичині у другій половині ХІХ століття - 160
Ганна Дидик-Меуш. Українська медична мова в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століття: слово – термін – словник - 176
Роман Голик. Історії чотирьох душ: образ галицької вчительки і стереотипи ґендерного дискурсу кінця ХІХ – І половини ХХ століття - 204
Тимофій Гаврилів. Монархія, Галичина і поетонім Galicien у незавершеному романі “Книжка Франци” Інґеборґ Бахманн - 258
Наталія Хобзей. У просторах воєнного часу. Про Першу світову війну в записах для “Атласу української мови” - 267
Katarzyna Hibel. Polityka językowa II RP w odniesieniu do mniejszości ukraińskiej w Galicji Wschodniej. Szkolnictwo - 311

Переглянути матеріали збірника

Scribd

Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника

Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.