Писемні пам'ятки: сучасне прочитання

Писемні пам'ятки: сучасне прочитання / [відп. ред. Г. Дидик-Меуш]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2011. – 232 с. [Серія "Історія мови"].

Збірник сформували матеріали виступів учасників перших Тимченківських читань у Львові (2010 рік). На сторінках видання висвітлено проблеми мови та структури давніх текстів, особливості авторського стилю, представлено багатство староукраїнської лексики і фразеології, виявлено специфіку українського, угорського та польського ономастиконів. 

У низці статей порушено питання перекладу різножанрових текстів та висвітлено невідомі факти з історії української лексикографії. Рубрика "Матеріали" подає фрагменти пам’яток "Добрилове Євангеліє" 1164 року та "Четья" 1489 року.

Редакційна колегія

- Ганна Дидик-Меуш (відп. ред.)
- Наталія Багнюк
- Юрій Осінчук

ISBN 978–966–02-6131–0

Зміст:

  • Передмова - 7
  • Галина Наєнко. Епістемічні смисли “Граматики” Мелетія Смотрицького - 9
  • Міхаель Мозер. Чи “Розмова – Бесѣда” Івана Ужевича написана під впливом польських зразків? - 16
  • Борис Галас. З архівних відомостей про лексикографічні проекти Київської “Старої громади” - 28
  • Ганна Дидик-Меуш. Скрушене серце, чиста душа i побожный умиселъ. Атрибутивна панорама староукраїнського тексту - 40
  • Ольга Заневич. Імпліцитна перехідність: абсолютивне вживання та семантичне стягнення (в українській мові XVI – І половини XVII століть) - 69
  • Наталія Багнюк. Особливості системи займенників у тексті середньошрифтового Євангелія - 84
  • Тетяна Висоцька. Сполучники чи, чили, ци в українських писемних пам’ятках XVI–XVII століть - 91
  • Галина Гримашевич. Фонетичні та морфологічні особливості “Ляменту по ... отцу Іоаннh Василевичу ...” - 101
  • Ольга Тріль. Назви сузір’їв в українській мові XVI–XVII століть - 107
  • Оксана Зелінська. Полонізми в українських барокових проповідях ХVІІ століття - 113
  • Василь Денисюк. Виражальні можливості соматичних фразеологізмів у полемічному тексті - 122
  • Ірина Черевко. Системні зв’язки у фразеології староукраїнської мови - 129
  • Зоряна Купчинська. Ойконімна архаїка України - 139
  • Elżbieta Rudolf-Ziółkowska. Imiennictwo lwowian. Kobiety w grecko-katolickich ksiągach metrykalnych z XVIII wieku - 149
  • Юрій Осінчук. Антропонімікон давньоукраїнського періоду: народномовні вкраплення (на матеріалі Добрилового Євангелія 1164 року) - 156
  • Галина Тимошик. Біблієантропоніми новозавітного тексту в українських перекладах ХІХ–ХХ століть - 171
  • Вікторія Штефуца. Угорські запозичення в українській мові XIV–XV століть - 179
  • Анна Івасенко. Українські прізвищеві назви Галичини XVI століття - 185
Матеріали
  • Добрилове Євангеліє 1164 року. Фрагмент пам’ятки підготував до друку Юрій Осінчук - 191
  • Четья 1489 року. Фрагмент пам’ятки підготував до друку Юрій Осінчук. 210

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника
Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги
Українська мова в Галичині: історичний вимір
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.