Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

  • Зміст.
  • Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
  • Слово Автора.
  • Вступ.
  • Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
    1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
    2. Участь у створенні РУРП.
  • Висновки.
  • Іменний та географічний покажчики.



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Золоті Михалківські скарби та їх доля
Оголошення:
Новини:

З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів

13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)