Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

Зміст.
Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
Слово Автора.
Вступ.
Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
2. Участь у створенні РУРП.
Висновки.
Іменний та географічний покажчики.

Scribd

Дивіться також:

Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Уроки Форуму видавців у Львові: від презентацій книг до дискусій про українсько-польське протистояння у Другій світовій війні

10-13 вересня 2026 р. у Львові відбувся черговий Форум видавців, на якому презентовано нові видання майже сотні видавництв України та Польщі, а також обговорено важливі проблеми українсько-російських, українсько-польських відносин, перебіг та наслідки новітньої російсько-української війни, стан сучасного книговидання. Книги співробітників Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України О. Аркуші, М. Литвина, М. Посівнича та інших презентувалися на стендах видавництв "Академперіодика","Фоліо", "Наш формат", "Літопис" та ін. У ході презентацій М. Литвин обговорив із головою Українського інституту національної пам'яті О. Алфьоровим, народним депутатом України В. В'ятровичем, керівником Військово-історичного бюро у Польщі Г. Мотикою засади відновлення спільної Польсько-української історичної комісії НАН України і ПАН, а також плани її діяльності. Як відомо, керівники двох академій сусідніх країн висловили підтримку вказаному проєкту.

Андрій Сова розпочав дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії

Упродовж 21 серпня – 3 вересня 2026 року доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова разом з кандидатом географічних наук, доцентом кафедри туризму, в. о. начальника відділу міжнародних зв’язків цього ж університету Павлом Кучером були залучені до міжнародного дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії. Перший етап проєкту Міністерства закордонних справ України «Історичні резиденції 2.0: Український фактор в історії славетних перемог», реалізований у Національній та університетській бібліотеці Словенії (NUK) у Любляні. Зусилля спрямовані на виявлення, дослідження та введення до наукового обігу архівних матеріалів, що висвітлюють український фактор у ключових подіях європейської та світової історії, а також на посилення міжнародної присутності української історичної науки.