Історичні та культурологічні студії. Випуск 5

Історичні та культурологічні студії / [відп. ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – Вип. 5. – 216 с.

До збірника увійшли матеріали, присвячені проблемам політичного, громадського та культурно-освітнього життя Львова ХІХ-ХХ ст.

Проаналізовано роль міста у процесах державотворення, формування львівського наукового середовища, діяльність визначних постатей і товариств, пов’язаних зі Львовом, розглянуто основні питання у сфері освіти та науки.

Редакційна колегія:

- д. і. н., проф. Микола Литвин (відп. ред.),
- д. і. н. Володимир Александрович,
- д. і. н., проф. Леонтій Войтович,
- д. і. н., проф. Іван Патер,
- к. і. н. Олег Піх (секретар),
- к. і. н. Оксана Руда (заст. відп. ред.),
- д. і. н., проф. Олександр Ситник, д. і. н. Ігор Соляр.

ISSN 2311-0074

Зміст

Наталія Бенькалович. Микола Устиянович – організатор громадської та політичної діяльності галицьких українців середини ХІХ століття.
Наталя Булик. Антін Петрушевич і археологічне середовище Львова другої половини ХІХ століття,
Оксана Юрчук. Львівські польськомовні видання ХІХ – першої третини ХХ століття у бібліотечних фондах Львівського національного аграрного університету.
Наталія Мисак. Побутові умови і щоденне життя української інтелігенції Львова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Оксана Руда. Історія України та українсько-польські відносини в науковій творчості Освальда Бальцера (1858–1933).
Григорій Савчук. Захоплення Львова Казимиром ІІІ у польській історіографії другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття.
Ігор Баран. Звільнення Львова від російської окупації внаслідок Горлицької операції (квітень–червень 1915 року).
Ярослав Кондрач. Наукова діяльність Івана Крип’якевича в контексті військової історії.
Олег Сімків. Вплив Української Гельсінської Спілки на формування громадянського суспільства (1988−1990).
Ольга Руда, Елена Ціпріанова. Львівська термінографія: короткий огляд

Переглянути матеріали збірника:

Scribd

Дивіться також:

Історичні та культурологічні студії. Випуск 6-7

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 28 липня 2026 р. (Протокол № 7), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 28 липня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.

Участь Ростислава Вацеби у Міжнародному медієвістичному конгресі в Лідсі – 2026

Від 6 до 9 липня 2026 року понад 2,5 тис. провідних дослідників доби Середньовіччя з’їхалися на Міжнародний медієвістичний конгрес, який щорічно відбувається у стінах Лідського університету (Велика Британія). Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України втретє поспіль був представлений доповіддю молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий цьогоріч вперше взяв участь у роботі конгресу в очному форматі та виступив на секційному засіданні, присвяченому стосункам Франкської держави Каролінгів з навколишніми країнами та народами. Цю частину наукового заходу організовано в межах проєкту з написання «Оксфордського посібника з Каролінзької імперії» професором Единбурзького університету Чарльзом Вестом та професоркою Католицького університету Америки у Вашингтоні Дженніфер Р. Дейвіс. Серед учасників секції були також вчені з університетів Пуатьє, Венеції, Мюнстера, Бонна та Прінстона.