Історичні та культурологічні студії. Випуск 5

Історичні та культурологічні студії / [відп. ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – Вип. 5. – 216 с.

До збірника увійшли матеріали, присвячені проблемам політичного, громадського та культурно-освітнього життя Львова ХІХ-ХХ ст.

Проаналізовано роль міста у процесах державотворення, формування львівського наукового середовища, діяльність визначних постатей і товариств, пов’язаних зі Львовом, розглянуто основні питання у сфері освіти та науки.

Редакційна колегія:

- д. і. н., проф. Микола Литвин (відп. ред.),
- д. і. н. Володимир Александрович,
- д. і. н., проф. Леонтій Войтович,
- д. і. н., проф. Іван Патер,
- к. і. н. Олег Піх (секретар),
- к. і. н. Оксана Руда (заст. відп. ред.),
- д. і. н., проф. Олександр Ситник, д. і. н. Ігор Соляр.

ISSN 2311-0074

Зміст

Наталія Бенькалович. Микола Устиянович – організатор громадської та політичної діяльності галицьких українців середини ХІХ століття.
Наталя Булик. Антін Петрушевич і археологічне середовище Львова другої половини ХІХ століття,
Оксана Юрчук. Львівські польськомовні видання ХІХ – першої третини ХХ століття у бібліотечних фондах Львівського національного аграрного університету.
Наталія Мисак. Побутові умови і щоденне життя української інтелігенції Львова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Оксана Руда. Історія України та українсько-польські відносини в науковій творчості Освальда Бальцера (1858–1933).
Григорій Савчук. Захоплення Львова Казимиром ІІІ у польській історіографії другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття.
Ігор Баран. Звільнення Львова від російської окупації внаслідок Горлицької операції (квітень–червень 1915 року).
Ярослав Кондрач. Наукова діяльність Івана Крип’якевича в контексті військової історії.
Олег Сімків. Вплив Української Гельсінської Спілки на формування громадянського суспільства (1988−1990).
Ольга Руда, Елена Ціпріанова. Львівська термінографія: короткий огляд

Переглянути матеріали збірника:

Scribd

Дивіться також:

Історичні та культурологічні студії. Випуск 6-7

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.